Моделі світу в художніх текстах ХХ століття: особливості авторських варіантів

Abstract

Статтю присвячено дослідженню літературних територій, створених за міфопоетичними принципами. Метою статті є виокремити типологічні ознаки романів «Тесс із роду Д’Ербервіллів» Т.Гарді, «Галас і шаленство» В.Фолкнера і «Сто років самотності» Г.Гарсії Маркеса як художніх проекцій моделей світу. Дослідницька методика ґрунтується на використанні історико-літературного, культурно-історичного, міфопоетичного та компаративного методів. У результаті дослідження встановлено, що письменники створюють динамічну панораму світобудови з її ієрархічними світами, виявляють їхній вплив на духовний, душевний і фізичний рівні буття, на природну й історичну реальності, пропонують відповідну систему цінностей, визначають місце і роль людини як мікрокосму в Макрокосмі. Спільними для художніх моделей світу є міфологічний простір, маніпуляції з часом, характерні для міфологічної свідомості метаморфози з іменами. Літературні території втілюють деміургічні функції автора; пошук антитези недосконалій реальній дійсності; реалізацію концепції неоміфологізму в новітніх метажанрах. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що порівняльний аналіз романів Гарді, Фолкнера і Гарсії Маркеса крізь призму поетики літературних територій не здійснювався. Стаття спрямована на створення підґрунтя для прецедентних компаративних досліджень аналогічних явищ у світовій літературі. Матеріал статті може бути використаний для подальшого вивчення проблеми літературних територій, а її наукові результати можуть лягти в основу при написанні курсових та дипломних робіт.