Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/9943
Назва: | Запозичення з інших мов як один із способів номінації в ділянці буковинських діалектних назв хвороб |
Автори: | Стрижаковська, Ольга Степанівна |
Ключові слова: | буковинські говірки назви хвороб медична термінологія способи номінації |
Дата публікації: | 2019 |
Видавництво: | ДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" |
Бібліографічний опис: | Стрижаковська О. С. Запозичення з інших мов як один із способів номінації в ділянці буковинських діалектних назв хвороб / О. С. Стрижаковська // Українознавчі студії. - 2019. - № 20. - С. 184-189. |
Короткий огляд (реферат): | У статті комплексно проаналізовано способи й засоби номінації хвороб у буковинських говірках – зазначено, що лексеми на позначення хвороб репрезентують усі основні способи номінації, зокрема афіксальне словотворення (передовсім суфіксальне), словоскладання й основоскладання, семантичні переноси, запозичення з інших мов та складені найменування. Охарактеризовано один із способів номінації в ділянці буковинських діалектних назв хвороб – запозичення з інших мов. Поява їх зумовлена низкою чинників, серед яких найважливішими є історичні, соціально-економічні, політичні й культурні умови розвитку Буковини, контакти говірок з різними мовами, діалектне сусідство, вплив офіційної медичної термінології на систему буковинських діалектних назв хвороб. Без історичного словника української мови та історичних словників окремих діалектів важко говорити про час запозичення слів із інших мов у буковинські говірки. Проте фіксація запозичених лексем у писемних пам’ятках та лексикографічних джерелах української мови дає підстави для виділення старих, давніх запозичень і нових, які недавно появились у говірковому мовленні. Новіші запозичення у буковинські говірки увійшли із новітнього українського медичного дискурсу, який постав унаслідок розвитку медичної науки та широкого розгортання мережі лікувальних закладів. Саме через комунікацію лікарів, носіїв офіційної медичної термінології, з пацієнтами-діалектоносіями відбувається абсорбція говірковим мовленням наукових термінів медицини, що можна охарактеризувати як певну тенденцію розвитку й функціонування сучасної народної медичної лексики. Аналіз буковинських діалектних назв хвороб людей засвідчив, що серед запозичень є безпосередні та опосередковані іншими мовами, зазвичай суміжними з буковинськими говірками. Зафіксовано запозичення із грецької, латинської, румунської, російської, польської, німецької, французької, італійської, чеської, турецької мов. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/9943 |
Розташовується у зібраннях: | № 20 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
4408-Текст статті-9632-1-10-20201102.pdf | 630.54 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.