Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/9911
Title: | Князь Данило Романович та угорські королі 1205–1235 рр.(у відповідь Володимирові Александровичу) Частина 1 |
Authors: | Волощук, Мирослав Михайлович Домбровський, Даріуш |
Keywords: | Володимир Александрович династія Арпадів Романовичі князь Данило король Андрій ІІ Роман Мстиславович Galiciae Lodomeriaequae Rex |
Issue Date: | 2020 |
Publisher: | ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" |
Citation: | Волощук М., Домбровський Д. Князь Данило Романович та угорські королі 1205–1235 рр.(у відповідь Володимирові Александровичу) Частина 1 // Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. Івано-Франківськ, 2020. № 33. С. 37–59 |
Abstract: | Актуальна стаття є відповіддю на ряд публікацій Володимира Александровича 2015–2019 рр., спрямованих заперечити залежність князя Данила Романовича від Арпадів на різних етапах стосунків того з угорськими королями Андрієм ІІ і Белою IV. Шляхом ретельного аналізу робіт згаданого львівського професора автори демонструють хибність його методологічних підходів, професійні прорахунки та прояви суб’єктивної особистої неприязні до критикованих опонентів. Верифікація далеко не всіх залучених ним до власної аргументації джерельних свідчень відтворює етапи покрокового (з волі вдови Романа Мстиславовича) потрапляння юного Данила у залежність до короля Андрія ІІ 1205–1206/7 рр., оформленої de іure й de facto від зустрічі короля у Сянку із вдовою загиблого під Завихостом 19 червня 1205 р. руського володаря – до остаточного добровільного переїзду князя Данила на двір Арпадів щонайдалі взимку 1206/7 р. Впродовж окресленого часу Данилова матір вочевидь не один раз просила Андрія ІІ про військову допомогу проти вороже налаштованих сусідніх династій, наслідком надання якої стало щонайпізніше від 1206 р. (за замовчування – ще з кінця 1205 р.) і щонайменш семикратне лише упродовж того року вживання королем титулу Galiciae Lodomeriaequae Rex із відповідними подальшими політичними практиками. Набутий титул угорський володар вживав до 1235 р., передавши у спадок старшому синові Белі, не зрікшись, до слова, 1210 (або 1211 р.), коли власними силами встановив молодого Данила на галицький престол. Окреслена модель стосунків із Романовичами вочевидь випливала із непевності їхнього становища на батьківщині, зумовленого проблемним (з канонічного погляду) походженням. Натомість династія Арпадів, взявши молодого князя Данила під опіку і патронат реалізовувала щодо земель його покійного батька політику цілком суголосну іншим балканським сусідам кінця ХІ – початку ХІІІ ст., частина теренів яких de facto перебували під контролем угорських королів із відповідними змінами у титулатурі останніх. |
URI: | http://hdl.handle.net/123456789/9911 |
Appears in Collections: | № 33 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
4631-Текст статті-10185-1-10-20201228.pdf | 994.03 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.