Мовностилістична диференціація універбації

Abstract

У статті досліджено явище універбації у функціональних стилях української мови. Функційне навантаження експресем крізь призму стилістичних засобів мови є актуальною проблемою й сучасної лінгвістики. Відзначено, що найчастіше універбаційні процеси відбуваються в розмовному, художньому та публіцистичному стилях. У нашій розвідці основну увагу звернено на особливості вживання суфіксальних універбів як різновиду експресивних лексем. Суфіксальні універби вживають з метою експресивізації мовлення, економії мовних зусиль, зацікавлення адресата. Суфіксальна універбація – найбільш поширений спосіб стягнення декількаслівного найменування в однослівне. Стійке аналітичне найменування зберігає прозору мотивацію і внутрішню форму та функціонує як офіційна кодифікована назва. Розмовне мовлення є найсприятливішим ґрунтом для творення суфіксальних універбів. Аналіз значного фактичного матеріалу показав, що універбація охоплює ті сфери мови, які найтісніше пов’язані з повсякденним життям людини, її побутом, виробничою діяльністю, навчанням. Найчастіше суфіксальні універби виникають у певному соціальному чи професійному колі. Розмовне мовлення активно продукує появу універбів у зв’язку із такими двома основними причинами: прагненням до економії мовних засобів та експресивності висловлювання. Активне використання універбів властиве й публіцистичному стилю. Вживання суфіксальних універбів у публіцистичних текстах зумовлене намаганням мовців експресивізувати висловлювання, надати йому емоційності, природності. Універби є одним із прийомів зацікавлення читача, слухача, глядача. Основними причинами частого вживання конденсатів у засобах масової інформації є економія мовних засобів, прагнення до найкоротшого повідомлення, експресивізація мовлення. Аналізовані суфіксальні універби часто трапляються в художньому тексті, де вони служать засобом експресивізації висловлювання, сприяють адекватності передачі мовленнєвих ситуацій, підсилюють емоційний стан героя, зацікавлюють читача. Процес входження універбів у загальнонародну лексичну скарбницю є довготривалим, і часто завдяки публіцистичному чи художньому стилю розмовні деривати засвоюються й літературною мовою.