Пейзаж рідного краю у творах митців України і світу, його навчальне та виховне значення

Abstract

У статті висвітлюються історія та теоретико-методологічні аспекти розвитку пейзажу – одного із найемоційніших жанрів образотворчого мистецтва. Опанування основами живопису на відкритому повітрі (пленері) здавна є обов’язковим компонентом підготовки фахівців у навчальних закладах мистецького і педагогічного профілю в Україні і за кордоном. Це дає змогу розширювати можливості образотворчого мистецтва у сфері естетичного виховання. Об’єктом зображення в пейзажі стала природа, архітектура та її оточення на рівнині, у горах і на морі. Особливий вплив природного ландшафту на особистість дитини, про який відзначали визначні педагоги. Тож актуальність теми очевидна, особливо для сучасної школи, де образотворче мистецтво в початкових класах не набуло належного статусу. Воно відіграє важливу роль у самостійній роботі студентів, проте недостатня кваліфікація вчителів з образотворчого мистецтва та інші чинники не дозволяють належним чином розвивати творчі навики і здійснювати виховання. Особливо ця проблема загострилася з використанням сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій, які впливають на традиційні види діяльності на уроках і поза ними, добір методів навчання, що призводять до зміни способу життя, гіподинамії та інших тенденцій.