Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/9842
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЗлобіна, Олена Генадіївна-
dc.date.accessioned2021-05-12T08:32:38Z-
dc.date.available2021-05-12T08:32:38Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationЗлобіна О. Г. Досвід застосування змішаних методів дослідження: кейс «соціальна напруженість» у суб’єктивному вимірі / О. Г. Злобіна // Психологія особистості. - 2019. - Т. 10. - № 1. - С. 193-202.uk_UA
dc.identifier.other10.15330/ps.10.1.193-202-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/9842-
dc.description.abstractСтратегії застосування змішаних методів досліджень майже не застосовуються у вітчизняних соціально-поведінкових дослідженнях. Стаття присвячена викладу результатів дослідження, здійсненого в дизайні Quant→ Qual стратегії. Предметом аналізу є особливості виникнення та функціонування фено­мену соціальної напруженості в системі особистість-суспільство. Представлено результати кількісного етапу дослідження соціальної напруженості, який ґрунтується на даних всеукраїнського репрезен­та­тив­ного опитування (N=1800, 2017 р.) та їх поглиблена концептуалізація на етапі якісного дослідження на основі аналізу текстів 91 напівструкторованого фокусованого інтерв’ю (інтерв’ювання проводилося двома серіями за тим самим гайдом з інтервалом в рік з метою визначення стабільності зафіксованих компо­нентів суб’єктивних уявлень). Аналіз наративів виявив узгодженість картини «соціальної напруженості», яку було отримано в кількісному дослідженні та в наративах. На обох етапах було зафіксовано, що ключові ознаки напруженості концентруються навколо трьох провідних тем – депривації, нестабільності, розколів та антагонізмів. Порівняння наповнення семантичного простору поняття «соціальна напруженість», створеного в наративах першої та другої хвилі якісного дослідження, підтвердило його стабільність. Застосування стратегії змішаних методів дало можливість ввести в аналіз феномену соціальної напруженості новий теоретичний конструкт «фонова напруженість». Попри різноманітність ознак напруженості, ключові ознаки спокійної ситуації в суб’єктивному вимірі є досить однозначними і пов’язані з очікуванням стабільності і прогнозованості соціальної ситуації, що на рівні суб’єкта позначається як «упевненість у завтрашньому дні». Рутинізація напруженості на рівні індивіда є способом адаптації до теперішнього, але прогноз на віддалену перспективу в усіх наративах ґрунтується на прогнозі зменшення соціальної напруженості.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"uk_UA
dc.subjectзмішані методи дослідженняuk_UA
dc.subjectсоціальна напруженістьuk_UA
dc.subjectфонова напруженістьuk_UA
dc.subjectнаративuk_UA
dc.titleДосвід застосування змішаних методів дослідження: кейс «соціальна напруженість» у суб’єктивному виміріuk_UA
dc.title.alternativeExperience of application of mixed methods of research: case «social tension» in the subjective dimensionuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Т. 10, № 1

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2836-Текст статті-5532-1-10-20200318.pdf1.01 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.