Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/9842
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Злобіна, Олена Генадіївна | - |
dc.date.accessioned | 2021-05-12T08:32:38Z | - |
dc.date.available | 2021-05-12T08:32:38Z | - |
dc.date.issued | 2019 | - |
dc.identifier.citation | Злобіна О. Г. Досвід застосування змішаних методів дослідження: кейс «соціальна напруженість» у суб’єктивному вимірі / О. Г. Злобіна // Психологія особистості. - 2019. - Т. 10. - № 1. - С. 193-202. | uk_UA |
dc.identifier.other | 10.15330/ps.10.1.193-202 | - |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/9842 | - |
dc.description.abstract | Стратегії застосування змішаних методів досліджень майже не застосовуються у вітчизняних соціально-поведінкових дослідженнях. Стаття присвячена викладу результатів дослідження, здійсненого в дизайні Quant→ Qual стратегії. Предметом аналізу є особливості виникнення та функціонування феномену соціальної напруженості в системі особистість-суспільство. Представлено результати кількісного етапу дослідження соціальної напруженості, який ґрунтується на даних всеукраїнського репрезентативного опитування (N=1800, 2017 р.) та їх поглиблена концептуалізація на етапі якісного дослідження на основі аналізу текстів 91 напівструкторованого фокусованого інтерв’ю (інтерв’ювання проводилося двома серіями за тим самим гайдом з інтервалом в рік з метою визначення стабільності зафіксованих компонентів суб’єктивних уявлень). Аналіз наративів виявив узгодженість картини «соціальної напруженості», яку було отримано в кількісному дослідженні та в наративах. На обох етапах було зафіксовано, що ключові ознаки напруженості концентруються навколо трьох провідних тем – депривації, нестабільності, розколів та антагонізмів. Порівняння наповнення семантичного простору поняття «соціальна напруженість», створеного в наративах першої та другої хвилі якісного дослідження, підтвердило його стабільність. Застосування стратегії змішаних методів дало можливість ввести в аналіз феномену соціальної напруженості новий теоретичний конструкт «фонова напруженість». Попри різноманітність ознак напруженості, ключові ознаки спокійної ситуації в суб’єктивному вимірі є досить однозначними і пов’язані з очікуванням стабільності і прогнозованості соціальної ситуації, що на рівні суб’єкта позначається як «упевненість у завтрашньому дні». Рутинізація напруженості на рівні індивіда є способом адаптації до теперішнього, але прогноз на віддалену перспективу в усіх наративах ґрунтується на прогнозі зменшення соціальної напруженості. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | ДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" | uk_UA |
dc.subject | змішані методи дослідження | uk_UA |
dc.subject | соціальна напруженість | uk_UA |
dc.subject | фонова напруженість | uk_UA |
dc.subject | наратив | uk_UA |
dc.title | Досвід застосування змішаних методів дослідження: кейс «соціальна напруженість» у суб’єктивному вимірі | uk_UA |
dc.title.alternative | Experience of application of mixed methods of research: case «social tension» in the subjective dimension | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Appears in Collections: | Т. 10, № 1 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
2836-Текст статті-5532-1-10-20200318.pdf | 1.01 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.