Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/9842
Назва: | Досвід застосування змішаних методів дослідження: кейс «соціальна напруженість» у суб’єктивному вимірі |
Інші назви: | Experience of application of mixed methods of research: case «social tension» in the subjective dimension |
Автори: | Злобіна, Олена Генадіївна |
Ключові слова: | змішані методи дослідження соціальна напруженість фонова напруженість наратив |
Дата публікації: | 2019 |
Видавництво: | ДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" |
Бібліографічний опис: | Злобіна О. Г. Досвід застосування змішаних методів дослідження: кейс «соціальна напруженість» у суб’єктивному вимірі / О. Г. Злобіна // Психологія особистості. - 2019. - Т. 10. - № 1. - С. 193-202. |
Короткий огляд (реферат): | Стратегії застосування змішаних методів досліджень майже не застосовуються у вітчизняних соціально-поведінкових дослідженнях. Стаття присвячена викладу результатів дослідження, здійсненого в дизайні Quant→ Qual стратегії. Предметом аналізу є особливості виникнення та функціонування феномену соціальної напруженості в системі особистість-суспільство. Представлено результати кількісного етапу дослідження соціальної напруженості, який ґрунтується на даних всеукраїнського репрезентативного опитування (N=1800, 2017 р.) та їх поглиблена концептуалізація на етапі якісного дослідження на основі аналізу текстів 91 напівструкторованого фокусованого інтерв’ю (інтерв’ювання проводилося двома серіями за тим самим гайдом з інтервалом в рік з метою визначення стабільності зафіксованих компонентів суб’єктивних уявлень). Аналіз наративів виявив узгодженість картини «соціальної напруженості», яку було отримано в кількісному дослідженні та в наративах. На обох етапах було зафіксовано, що ключові ознаки напруженості концентруються навколо трьох провідних тем – депривації, нестабільності, розколів та антагонізмів. Порівняння наповнення семантичного простору поняття «соціальна напруженість», створеного в наративах першої та другої хвилі якісного дослідження, підтвердило його стабільність. Застосування стратегії змішаних методів дало можливість ввести в аналіз феномену соціальної напруженості новий теоретичний конструкт «фонова напруженість». Попри різноманітність ознак напруженості, ключові ознаки спокійної ситуації в суб’єктивному вимірі є досить однозначними і пов’язані з очікуванням стабільності і прогнозованості соціальної ситуації, що на рівні суб’єкта позначається як «упевненість у завтрашньому дні». Рутинізація напруженості на рівні індивіда є способом адаптації до теперішнього, але прогноз на віддалену перспективу в усіх наративах ґрунтується на прогнозі зменшення соціальної напруженості. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/9842 |
Розташовується у зібраннях: | Т. 10, № 1 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
2836-Текст статті-5532-1-10-20200318.pdf | 1.01 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.