Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/9842
Назва: Досвід застосування змішаних методів дослідження: кейс «соціальна напруженість» у суб’єктивному вимірі
Інші назви: Experience of application of mixed methods of research: case «social tension» in the subjective dimension
Автори: Злобіна, Олена Генадіївна
Ключові слова: змішані методи дослідження
соціальна напруженість
фонова напруженість
наратив
Дата публікації: 2019
Видавництво: ДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"
Бібліографічний опис: Злобіна О. Г. Досвід застосування змішаних методів дослідження: кейс «соціальна напруженість» у суб’єктивному вимірі / О. Г. Злобіна // Психологія особистості. - 2019. - Т. 10. - № 1. - С. 193-202.
Короткий огляд (реферат): Стратегії застосування змішаних методів досліджень майже не застосовуються у вітчизняних соціально-поведінкових дослідженнях. Стаття присвячена викладу результатів дослідження, здійсненого в дизайні Quant→ Qual стратегії. Предметом аналізу є особливості виникнення та функціонування фено­мену соціальної напруженості в системі особистість-суспільство. Представлено результати кількісного етапу дослідження соціальної напруженості, який ґрунтується на даних всеукраїнського репрезен­та­тив­ного опитування (N=1800, 2017 р.) та їх поглиблена концептуалізація на етапі якісного дослідження на основі аналізу текстів 91 напівструкторованого фокусованого інтерв’ю (інтерв’ювання проводилося двома серіями за тим самим гайдом з інтервалом в рік з метою визначення стабільності зафіксованих компо­нентів суб’єктивних уявлень). Аналіз наративів виявив узгодженість картини «соціальної напруженості», яку було отримано в кількісному дослідженні та в наративах. На обох етапах було зафіксовано, що ключові ознаки напруженості концентруються навколо трьох провідних тем – депривації, нестабільності, розколів та антагонізмів. Порівняння наповнення семантичного простору поняття «соціальна напруженість», створеного в наративах першої та другої хвилі якісного дослідження, підтвердило його стабільність. Застосування стратегії змішаних методів дало можливість ввести в аналіз феномену соціальної напруженості новий теоретичний конструкт «фонова напруженість». Попри різноманітність ознак напруженості, ключові ознаки спокійної ситуації в суб’єктивному вимірі є досить однозначними і пов’язані з очікуванням стабільності і прогнозованості соціальної ситуації, що на рівні суб’єкта позначається як «упевненість у завтрашньому дні». Рутинізація напруженості на рівні індивіда є способом адаптації до теперішнього, але прогноз на віддалену перспективу в усіх наративах ґрунтується на прогнозі зменшення соціальної напруженості.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/9842
Розташовується у зібраннях:Т. 10, № 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2836-Текст статті-5532-1-10-20200318.pdf1.01 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.