Просвітницька діяльність Інституту дитячого читання щодо розвитку педагогічних ідей про дитячу літературу й дитячих письменників (1920–1933 рр.)

Abstract

У статті проаналізовано просвітницьку діяльність Інституту дитячого читання щодо розвитку педагогічних ідей про дитячу літературу й дитячих письменників. У 1920–1933 рр. Інститут дитячого читання (з 1923 р. – відділ дитячого читання Науково-дослідного інституту методів позашкільної роботи, з 1931 р. – Інститут дитячої літератури й дитячого читання) був провідним науково-дослідним і методичним центром у галузі педагогіки дитячого читання, що мав всесоюзний масштаб діяльності з конструктивною, хоча до кінця так і не зреалізованою науковою програмою. Схарактеризовано структуру Інституту (дитяча читальня, бібліотека широкого кола дитячих книг, читальня для дорослих, довідкове бюро, літературно-видавнича комісія, секція з розповідання); основні напрями просвітницької діяльності колективу інституту (вивчення історії дитячої літератури; розробка методичних основ формування кола читання зростаючого покоління; складання бібліографічних покажчиків; соціологічне вивчення діяльності дитячих бібліотек і їх читачів; проведення експериментальної роботи в галузі психології дитячого читання). Доведено, що саме працівники Інституту вперше спробували вивчити характер сприйняття художньої літератури девіантними дітьми, висунули ідею соціокультурної реабілітації особистості в процесі її прилучення до книги, читання, бібліотеки.