Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/9758
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorВівчарик, Наталія Михайлівна-
dc.date.accessioned2021-04-28T11:09:20Z-
dc.date.available2021-04-28T11:09:20Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationВівчарик Н. М. Пейзаж та його функції в оповіданнях Михайла Коцюбинського “Ялинка” та Олени Пчілки “Сосонка” / Н. М. Вівчарик // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2021. - Т. 8. - № 1. - С. 148-154.uk_UA
dc.identifier.other10.15330/jpnu.8.1.148-154-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/9758-
dc.description.abstractУ статті доведено, що реалізація комплексного підходу до естетичного виховання учнів в НУШ передбачає поряд із традиційним викладанням дисциплін їх інтеграцію, зокрема в рамках гуманітарного, мистецького циклу. “Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах” вказує на потребу врахування міжпредметних, міжгалузевих зв’язків у межах сучасної шкільної освіти, адже навчально-виховні процеси забезпечують як раціональне, так і естетично-емоційне осмислення явищ навколишньої дійсності. У статті звернуто увагу на те, що поняття пейзаж є міждисциплінариним і використовується в різних сферах мистецтва, зокрема літературі, яка впливає на формування особистості, допомагає отримати певні знання про особливості навколишнього середовища, взаємоз’язки людини і природи. Детально проаналізовано функції пейзажів у дитячих оповіданнях Михайла Коцюбинського “Ялинка” і Олени Пчілки “Сосонка”. Звернуто увагу на суголосність назв художніх творів. Доведено, що титли імпліцитно окреслюють час дії, проектуються на сюжет. Для творчої манери Олени Пчілки та М. Коцюбинського властиве “оживлення” природи. На фоні зимових пейзажів письменники відображають життя різних верств населення, звичаї та традиції, пов’язані з Різдвом. Вказано, що пейзажі виконують як зображальну, так і характерологічну функцію. Описуючи підготовку до Різдва, письменники вдаються до використання контрастів, що допомагає оприявнити соціальну проблематику. У обох творах символічним маркером багатства/бідності виступає ялинка/сосонка. Описи зимової стихії викликають трагічні передчуття. Емоційність розповіді підкреслює обірваність фраз, накопичення окличних та питальних конструкцій. Доведено, що пейзажі передають внутрішні переживання героїв, які щасливо проходять усі випробування і повертаються додому. Вдаючись до синтезу мистецтв, використовуючи наочні матеріали, музичний супровід, вчителі можуть розвивати асоціативне мислення учнів, вчити комплексно аналізувати інформацію. Аналізуючи оповідання Михайла Коцюбинського “Ялинка” та Олени Пчілки “Сосонка”, учні розглядають не тільки тематику та проблематику, а осмислюють процеси взаємодії людини з природою, що служить формуванню гуманного ставлення до навколишнього середовища, розвиває естетичні почуття.uk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.publisherДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"uk_UA
dc.subjectвихованняuk_UA
dc.subjectінтеграціяuk_UA
dc.subjectсинтез мистецтвuk_UA
dc.subjectхудожня літератураuk_UA
dc.subjectоповіданняuk_UA
dc.subjectпейзажuk_UA
dc.subjectконтрастuk_UA
dc.subjectпроблематикаuk_UA
dc.titleПейзаж та його функції в оповіданнях Михайла Коцюбинського “Ялинка” та Олени Пчілки “Сосонка”uk_UA
dc.title.alternativeLandscape and its Functions in the Stories of “Christmas Tree” by Mykhailo Kotsiubynskyi and “Pine Tree” by Olena Pchilkauk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Т. 8, № 1

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
4954-Текст статті-11344-1-10-20210409.pdf450.32 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.