Концепція безпестицидного контролю шкідників у лісах Криму

Abstract

Дубова зелена листовійка (Tortrix viridana L.), непарний шовкопряд (Lymantria dispar L.) та зимовий п'ядун (Operoptera brumata L.) суттєво впливають на патологічній стан кримських лісів, які у свою чергу зазнають сильного рекреаційного тиску, що сприяє ослабленню лісових екосистем. У зв’язку із цим, розробка концепції охорони лісів без пестицидів, яка передбачає оптимальний баланс між природними можливостями саморегулювання та управління, враховуючи довгострокові наслідки, є дуже актуальною. У порівнянні із традиційним підходом більш прийнятна стратегія охорони лісу в зонах інтенсивного відпочинку полягає у відновленні лісів. Вона включає: збільшення біорізноманіття, насаджень чагарників, що поліпшують ґрунт, створення галявин з нектароносними рослинами для залучення корисних комах-регуляторів. У деяких районах кримських лісів листяні породи замінили хвойними. Однак тривалі посадки хвойних порід зазнають сильних частих пожеж, пошкодження яких значно перевищує збитки, спричинені дефоліацією шкідників. З цієї причини вузькі посадкові стрічки хвойних порід, що перетинають гірські схили, зменшують ймовірність пожеж, і, в той же час, вони сприяють ефективності ентомофагів. Крім того, спеціалісти лісового господарства не зосереджуються на створенні стійких лісів шляхом інтродукції листяних порід. Практичні кроки запропонованої концепції включають профілактичну та сучасну біологічну боротьбу зі шкідниками та розрізняються у первинних, вторинних та третинних осередках спалахів шкідників у кримських лісах. Усі заходи боротьби з шкідниками мають розроблятися як послідовний ланцюжок етапів, що об'єднуються в загальну екологічно та економічно обґрунтовану систему. Профілактичні та поточні дії з біоконтролю мають ставати більш легкими та м’якими із збільшенням складності екосистеми лісу та відновленням природної саморегуляції.