Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/9684
Title: | Століття Західно-Української Народної Республіки: постювілейний присмак (Основні напрямки дискурсу про історію ЗУНР в сучасній національній історіографії) |
Other Titles: | The Centennial of the West Ukrainian People’s Republic: the Aftertaste of the Jubilee (Major Trends in the Discourse on the History of the WUPR in Modern National Historiography) |
Authors: | Великочий, Володимир Степанович |
Keywords: | українська історіографія історіографія ЗУНР історичний національний наратив ЗУНР Українська революція 1914–1923 рр |
Issue Date: | 2020 |
Publisher: | ДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" |
Citation: | Великочий В. С. Століття Західно-Української Народної Республіки: постювілейний присмак (Основні напрямки дискурсу про історію ЗУНР в сучасній національній історіографії) / В. С. Великочий // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2020. - Т. 7. - № 2. - С. 7-14. |
Abstract: | У статті робиться спроба узагальнити здобутки національної історіографії в останнє десятиліття ХХІ століття в царині дослідження історії ЗУНР, окреслити основні напрямки і методологічні підходи до аналізу її діяльності, акцентувати увагу на тих з них, які через причини як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру залишилися малодослідженими. Констатується факт домінування в національній історіографії історії ЗУНР романтично-позитивістської методології досліджень. Вислідом активної дослідницької роботи в цьому плані насамперед представників так званого “зунрознавчого” напряму є поява серйозних праць академічного характеру, як от “Енциклопедія ЗУНР” в 3-х томах (четвертий том готується до видання). Наголошується на збільшенні кола вчених, які досліджують історію ЗУНР, поповнюють “зунрознавчий” напрям, розширюють географію його прибічників. Водночас підкреслюються зміни якісного характеру в студіюванні історії ЗУНР. Аналізуються, зокрема, праці таких дослідників, як Я. Грицак, О. Реєнт, О. Павлишин, І. Монолатій, написані в дусі інтелектуальної психоісторії, історії повсякденності. Виокремлюється як одне з найбільш значимих досягнень у вивченні історії ЗУНР останнього десятиліття формування нового/оновленого концепту Української революції 1914–1923 рр., складовою частиною якої були події національно-державного характеру на західноукраїнських землях. Наголошується на парадигмі єдності (при умові констатації різних темпів) розвитку Української революції, що фактично виводить з ужитку термін “Листопадова (1918 р.) національно-демократична революція на західноукраїнських землях”. Аналізуються нові методологічні підходи до унезалежнення Української революції від російської і її “вписування” в загальноєвропейський процес як складника Великої Східноєвропейської революції 1914-1923 рр. |
URI: | http://hdl.handle.net/123456789/9684 |
Appears in Collections: | Т. 7, № 2 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
4860-Текст статті-10974-1-10-20210314.pdf | 610.24 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.