Територіальна основа місцевого самоврядування: основи законодавчого регулювання

Abstract

Україна все активніше намагається інтегруватися в Європейські структури. Цивілізаційний, геополітичний та геоекономічний вибір для нашої країни є очевидним, а тому для його реалізації необхідні важкі, послідовні та інколи нетрадиційні й непопулярні політичні рішення. Необхідне реальне втілення принципів деконцентрації, децентралізації та субсидіарності в практику державного управління, зокрема через запровадження нових моделей взаємовідносин між політичним центром та регіонами. Регіональні диспропорції розвитку території України, неспроможність реалізації реформи на місцях в конкретних адміністративно-територіальних одиницях, поширення корупційних схем – все це наслідки неефективної моделі місцевого самоврядування та державного управління регіональним розвитком і саме ці процеси стали початком адміністративно-територіальної реформи в державі. А для того щоб забезпечити якісний процес адміністративно-територіальної реформи важливим, а в деякій і мірі і найосновнішим є процес прийняття якісного нормативно-правового за законодавства. У статті визначено основні напрями становлення ефективної системи управління на усіх рівнях, серед яких: формування оптимальної територіальної основи, забезпечення відповідних матеріальних, адміністративно-організаційних та фінансових умов для реалізації органами місцевого самоврядування наданих їм повноважень, чітке розмежування повноважень між органами управління різних рівнів на основі децентралізації, розвиток механізму державного контролю та залучення населення до розвитку громади. Проаналізовано законодавчу базу, яка була прийнята в контексті супроводу реформи місцевого самоврядування в Україні. Визначено та обґрунтовано законодавчі орієнтири реформи децентралізації та регіональної політики в Україні. Визначено недоліки та не доопрацювання системи нормативно-правового та інституційного забезпечення реформи місцевого самоврядування та запропоновано шляхи їх усунення.