Особливості формування науково-технічного потенціалу Івано-Франківської області

Abstract

У статті охарактеризовано процес становлення інженерно-технічної інтелігенції та відповідних організаційних структур (інфраструктури) на прикладі розвитку нафтогазовидобувної промисловості окремо взятої Івано-Франківської області західного регіону Української РСР. Основними в дослідженні стали традиційні принципи історизму, об’єктивності, системності, всебічності, репрезентативності й гуманізму. Мета статті –на основі аналізу наукової історичної літератури і архівних джерел охарактеризувати процес становлення науково-технічного потенціалу та його інфраструктури в Івано-Франківській області уХХ столітті. Розкрито систему управління “науково-технічним прогресом” країни, республіки, області, яка базувалася на створенні відповідних організаційних структур з координації науково-дослідних робіт. Доведено, що вона вирізнялася із семи західних областей республіки своїм по-тужним науково-технічним потенціалом, який концентрувався в Івано-Франківському інституті нафти і газу. З розробки низки наукових проблем і зв’язків з виробництвом їй поступалася сусідня Львівська область на яку покладалася місія бути зразком у процесі “соціалістичних перетворень”. За період з кінця 40-х до середини 60-х років ХХ ст. в Івано-Франківській області сформувалася розгалужена мережа наукових установ і організацій, які складали основу науково-технічного потенціалу західного регіону УРСР.Різноманітні за функціональним призначенням і формами діяльності: проектно-конструкторські установи, проектно-технологічні організації, дослідні станції, наукові підрозділи і філії вищих навчальних закладів, які свою роботу спрямовували на розв’язання нагальних економічних проблем краю.