Емпіричне правознавство сучасності та наука епохи пізнього середньовіччя: деякі спостереження про паралелі та перетини на новому витку знань

Abstract

Науково-технічний прогрес все більше змушує сучасних дослідників соціальних наук звертатися до визначення методологічних принципів та критеріїв для додавання нових наукових знань. Адже вирішення юридичних проблем, яке ґрунтується лише на догмі формально-правового методу, унеможливлює прогнозування подальшого розвитку соціальних процесів, а головне дає їм бажаний напрямок руху для збільшення нових якісних знань. У зв’язку з цим у статті стверджується, що для повного розкриття сутності правового життя юриспруденція повинна повернутися до аналізу емпіричних фактів, що відображають соціальні процеси та одночасно сприяють вдосконаленню механізмів правового регулювання.