Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/9070
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorСарапук, Роман Ігорович-
dc.date.accessioned2021-02-01T09:28:48Z-
dc.date.available2021-02-01T09:28:48Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationСарапук Р. І. Ефективність застосування плавання для відновлення функціонального стану кардіореспіраторної системи після перенесених запалень легень / Р. І. Сарапук // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. - 2020. - № 36. - С. 53-57.uk_UA
dc.identifier.other10.15330/fcult.36.53-57-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/9070-
dc.description.abstractМета. Встановити вплив занять плаванням на відновлення функціональних резервів кардіореспіраторної системи після перенесених запальних захворювань легень. Методи. У дослідженні взяли участь 50 осіб (12 жінок і 38 чоловіків, середній вік 42,01±1,29 років) після завершення стаціонарного лікування з приводу запальних захворювань легень в пульмонологічному відділенні Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру. За погодженням з лікуючими лікарями вони були скеровані у санаторії “Алмаз” і “Кристал (м. Трускавець) де основним групам (ОГ) у кількості 25 осіб чоловічої і 6 жіночої статі було створено умови для щоденних занять плаванням протягом 18 днів. Тривалість кожного заняття складала 45 хвилин, а обсяг фізичного навантаження – 400–800 м при ЧСС 120-140 уд/хв. Контрольні групи протягом перебування в санаторії плавання не використовували. Для оцінки основних показників функції зовнішнього дихання використовувався комп’ютерний спірометр Mіcrospіro HІ-501. Визначення загальної фізичної працездатності здійснювали за допомогою проби Джеймса. Обстеження здійснювали двічі (до початку і після завершення циклу занять плаванням). Результати. Порівняльний аналіз змін середніх значень дихального об’єму і життєвої ємності легень контрольної й основної групи чоловіків свідчить про те, що в основній групі ці показники зовнішнього дихання перевищують дані групи контролю на 10,9% і 4,0% відповідно (р<0,05). Аналіз засвідчує, Щодо жінок, то величини дихального об’єму та життєвої ємності легень основної групи наприкінці занять зросли у порівнянні з групою контролю на 5,0% і 12,4% відповідно. Вірогідні зміни виявлені також і в показниках хвилинного об’єму дихання, форсованого об’єму дихання та пікової швидкості видиху як у чоловіків, так і в жінок. Висновок. Застосування плавання у відновному періоді осіб, які перенесли запальні захворювання дихальної системи забезпечує нормалізацію функціонування як дихальної, так і серцево-судинної системи, що опосередковано свідчить про нормалізацію механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"uk_UA
dc.subjectзапальні захворювання легеньuk_UA
dc.subjectфункціональний станuk_UA
dc.subjectплаванняuk_UA
dc.titleЕфективність застосування плавання для відновлення функціонального стану кардіореспіраторної системи після перенесених запалень легеньuk_UA
dc.title.alternativeEfficiency of using swimming materials to improve the functional condition of persons with pulmonary diseasesuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:№ 36

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
4708-Текст статті-10430-1-10-20210121.pdf526.36 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.