Особливості постання збройних сил під егідою ОУН(б) (1941–1943 рр.): між теорією та практикою

Abstract

Збройна боротьба за реалізацію складових національної ідеї трактувалася невід’ємним елементом розвитку нації. Вагомість військового чинника у справі здобуття суверенної національної держави зросла під час Другої світової війни. Проте керівництво українських націоналістів не характеризувалося одностайністю у баченні значення, доцільності та форм військової діяльності. Такий стан зумовив еволюцію концепції зброй-ної боротьби загалом та стратегії розбудови національних збройних сил зокрема. Поступово визначаються головні чинники результативного процесу військового будівництва. Постання воєнізованих формувань обумовлювалося також чинниками зовнішнього характеру. Найбільш значущими із них були реалії нацистського окупаційного режиму, активізація вороже налаштованих до ідеї національного державного суверенітету сил та перспектива підпорядкування українських етнічних земель радянському тоталітарному режимові. У матеріалі окреслено також регіональні передумови і специфіку процесу розбудови збройних сил. Визначено основні організаційні форми військового будівництва під егідою ОУН (б).