Оцінка ефективності комплексної програми фізичної терапії хворих зі стабільною стенокардією І–ІІ функціонального класу на поліклінічному етапі

Abstract

Вивчено та проаналізовано спеціальну літературу з проблеми застосування засобів фізичної терапії в осіб при стабільній стенокардії напруження (ССН) І–ІІ ФК. Розроблено програму фізичної терапії для хворих із ССН І–ІІ ФК на поліклінічному етапі, яка включає лікувальну гімнастику, лікувальний масаж, фізіотерапію і дієтотерапію. Особливістю цієї програми, яка відрізняла її від традиційної програми, було включення звукової гімнастики, розширення засобів фізіотерапії завдяки впровадженню надвенного лазерного опромінення крові та ультратону вздовж хребта і дотримання раціонального харчування. Всього обстежено 33 хворих із ішемічною хворобою серця (ССН І–ІІ ФК). Всі обстежені були чоловіками. Основну групу (ОГ) склали 16 пацієнтів із діагнозом “Ішемічна хвороба серця (ССН І–ІІ ФК). Середній вік обстежуваних цієї групи склав (53,6±3,5) роки. У групу порівняння (ГП) були відібрані 16 осіб віком 49-59 років, середній вік становив (54,2±4,8) роки. Пацієнти основної групи отримували комплекс засобів фізичної терапії, які були розроблені в реабілітаційному відділенні поліклініки, за методикою, запропоновану В.М. Мухіним. За результатами аналізу показників функціонування серцево-судинної системи після закінчення програм фізичної терапії встановлено вірогідне зменшення показника ЧСС в групі порівняння до (78,4±1,6) уд/хв (t =3,32; р<0,01), водночас як в основній групі аналогічні показники мали лише тенденцію до зниження (t=1,88; p>0,01). При цьому зниження показників САТ і ДАТ було більш виразним в групі пацієнтів, які отримували розроблену нами програму фізичної терапії і становили, відповідно (145,4±2,2) і (84,0±2,1) мм рт. ст. Під впливом заходів проведеної авторської програми у пацієнтів суттєво зменшилась важкість проявів вегетативних і психосоматичних розладів, відбулось покращання загального стану, що підтверджується вірогідним (t=2,32 при р<0,05) зниженням величини показника вегетативного статусу за індексом Кердо до рівня (1,03±0,02) балу. Після поліклінічного етапу фізичної терапії толерантність хворих до навантажень збільшилась в кілька разів, число нападів стенокардії зменшилося в середньому з 9 до 2–3 на добу. Запропонована методика фізичної терапії хворих із ССН І–II ФК безпечна, високоефективна і цілком прийнятна для такої категорії хворих.