Гендерна ідеологія: звільнення людини чи руйнування культури?

Abstract

Процес звільнення людини від репресивності традиції та фундаментальних світоглядних систем не проходив безболісно, у підсумку чого, здавалось би цілком закономірне з огляду на визнання свободи вищим індивідуальним та суспільним пріоритетом, визнання жінки повноправним соціальним суб’єктом зустріло чималий суспільний спротив, який виявився у дискримінації жінки, яка проявилася не тільки у професійній сфері, а й на рівні буденності. Здавалось би одвічні суспільні ідеали завдяки своєрідності мови, дуже глибоко проникли в суспільну свідомість, перетворившись на стереотипи, котрі гальмують культурний розвиток спільноти, залишаючи не тільки українців, а й багато інших народів, у домодерному світогляді, який століттями гальмує не тільки культурний, а й моральний поступ людства. Звісно, різкий суспільний спротив гендерним ініціативам та рухам є цілком закономірним явищем, адже сучасна гендерна парадигма, закладає підвалини для руйнування здавалось незмінних суспільних ідеалів, тим самим підриває самі підвалини культурної та національної ідентичності. І та й інша, побудовані на пам’яті, котра транслює давні ідеали, тим самим відроджує значну частину гендерних стереотипів, котрі досить часто не мають жодного стосунку до української культури та ментальності, а тому підривають основи групової ідентичності не менше ніж руйнування гендерних стереотипів.