Корекція стресостійкості підлітків засобами фізичного виховання

Abstract

Мета. Теоретично обґрунтувати, розробити та перевірити ефективність програми корекції стресостійкості підлітків-ліцеїстів в умовах екзаменаційної сесії засобами фізичного виховання. Методи. Для вирішення поставленої мети використовували такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, психологічне тестування, тестування фізичної підготовленості, експрес-оцінку соматичного здоров’я, спірографії й електрокардіографії за допомогою комп’ютерних програм CARDIOLAB і SPIROCOM+, педагогічне та експеримент, методи математичної статистики. В педагогічному експерименті прийняли участь 140 ліцеїстів (80 юнаків і 60 дівчат) Івано-Франківського технічного ліцею віком 16 років. На етапі формувального педагогічного експери- менту було сформовано контрольні та експериментальні групи дівчат (по 15 осіб) і хлопців (по 20 осіб). Для удосконалення стресостійкості ми розробили спортивно-оздоровчу программу “анти стрес”, яка передбачала застосування циклічних видів спортивних вправ, спортивних ігор й дихальної гімнастики. Диференційований підхід щодо дозування фізичних навантажень здійснювали з урахуванням рівня соматичного здоров’я і розвитку фізичних якостей, зокрема витривалості. Результати. Реалізація програми “анти стрес” дозволила вірогідно зменшити реактивність серця на екзаменаційний стрес. Так, ЧСС в експериментальних групах зростала вірогідно менше у хлопців на 17,6% і у дівчат на 18,1%, порівняно з контрольними групами. Достовірних змін щодо діастолічного артеріального тиску не виявлено. Водночас зменшилося зростання систолічного артеріального тиску відповідно на 14,0% й 9,7% та індексу напруження на 48,2% і 50,4%. Щодо вегетативного показника ритму, то він відповідно зменшися на 10,6% і 12,6%. Дослідження функції зовнішнього дихання виявило зростання ЖЄЛ (16,2% хлопці і 28,0% дівчата) індексу Тіффно (відповідно 9,6% і 26,2%), форсованої ЖЄЛ (16,6% та 15,4% ) та максимального об’єму форсованого вдиху і видиху (11,1 й 16,6%) у представників експериментальної групи (табл. 3). Ці дані вказують на удосконалення функціональних резервів дихальної системи та механізмів регуляції дихання, що, як відомо посилює можливість організму протистояти впливу стресогенних фак-торів. Висновок. Виявлено, що найбільш оптимальним засобом корекції величини психоемоційного (екзаменаційного) стресу у підлітків-ліцеїстів є індивідуально дозовані анаеробно-аеробні фізичні навантаження (за показниками соматичного здоров’я й рівня розвитку фізичних якостей) у поєднанні з дихальною гімнастикою.