Зміни функції зовнішнього дихання у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень 1 ступеня тяжкості у процесі фізичної реабілітації

Abstract

Мета: вивчити ефективність впливу запропонованої фізичної реабілітації на функцію зовнішнього дихання хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Матеріал: обстежено 130 хворих на ХОЗЛ 1 ступеня тяжкості, середній вік яких 54,60±1,17 років. Всім хворим проведене стандартне клінічне, лабораторне і функціональне обстеження. Результати: Застосування стандартного лікування та запропонованої фізичної реабілітації призводить до суттєвого зростання спірографічних показників. В основній групі настає статистично значимо більша динаміка зростання різниці між значеннями після і до реабілітації життєвої ємкості легень – на 11,33±2,07% та середньої об’ємної швидкості видиху на рівні 25-75% форсованої ЖЄЛ – на 11,03±1,91%. Завдяки фізичній реабілітації по всіх спірографічних показниках вдається досягти динаміки, котра в 2,0–2,5 рази перевищує таку при стандартному лікуванні. Наприкінці дослідження у хворих зменшується напруженість в роботі кардіореспіраторної системи, що виражається кращою поєднаною роботою органів дихання і кровообігу в порівнянні зі стандартним лікуванням. Висновки: застосування фізичної реабілітації у хворих на ХОЗЛ 1 ступеня тяжкості призводить до суттєвого покращення функції зовнішнього дихання та функціональних можливостей кардіореспіраторної системи.