Інтерес як рушійна сила диспозитивного методу реалізації кримінально-правової політики

Abstract

Стаття присвячена диспозитивному методу кримінально-правового регулювання, який генетично пов’язаний із приватними інтересами. Автор виходить з того, що в межах дискреційного методу регулюються не приватні інтереси, а правовідносини, що забезпечують його правовий захист. Реалізація приватного інтересу в праві може бути представлена ​​у вигляді послідовного ланцюжка розвитку відносин: односторонні відносини інтересів - регулятивні правовідносини, спрямовані на реалізацію відносин інтересів - кримінально-правові відносини, що забезпечують захист регулятивних відносин. Автор приходить до висновку, що інтерес представлений об’єктивною реальністю, вираженою в односторонньому відношенні суб’єкта до певного блага (держави, суб’єкта тощо). Передбачається, що у відносинах інтересів особа заявляє про наявність певних потреб та вживає заходів для її задоволення, що знову вказує на рухому роль приватного інтересу у реалізації диспозитивного методу кримінально-правової політики.