Навчальний діалог у професійній підготовці майбутнього вчителя початкової школи

Abstract

У статті висвітлено теоретико-методичні аспекти використання навчального діалогу у професійній підготовці майбутнього вчителя початкової школи в руслі суспільних викликів щодо реформування освіти України. Обґрунтовано думку про необхідність оновлення змісту освіти у вищій школі, що забезпечить ефективність підготовки майбутніх фахівців до активної комунікації у вирішенні освітніх цілей та збагачення їх уміннями, необхідними для продуктивної організації діалогічного навчання в початковій школі. Зʼясовано, що навчальний діалог у цьому контексті слугує своєрідною формою міжособистісного спілкування, в якому відбувається обмін досвідом, відповідними знаннями та навичками двох комунікантів: суб’єктами виступають педагоги та учні (студенти). Окреслено роль інформаційного обміну у формі мовлення не тільки для збагачення учасників навчального діалогу новими знаннями, а й реґулювання міжособистісних відносини. Доведено важливість навчального діалогу у процесі взаємодії суб’єктів освітнього процесу на засадах гуманності, свободи думки, толерантності, відвертості, що реалізує принципи педагогіки партнерства та уможливлює підвищення якості надання освітніх послуг здобувачам загальної середньої освіти. Наголошено на необхідності дотримання правил ведення діалогу та мовної поведінки комунікантів, зокрема вміння у логічній послідовності аргументовано відстоювати власну позицію, адекватно використовувати вербальні та невербальні засоби спілкування, розуміти, чути та слухати співрозмовника, виявляти толерантність до думок партнера тощо. Автор схвалює будь-які форми інтерактивної взаємодії у навчанні, в тому числі діалогові системи через онлайн-взаємодію користувачів. Основними умовами, що забезпечують ефективність професійної підготовки майбутніх педагогів до організації навчального діалогу в школі, визначено: використання діалогічних технологій, що забезпечують набуття досвіду професійної діяльності й розвиток професійних якостей; орієнтацію викладача на особистісні досягнення студентів; надання кожному з них можливості вільного вибору форм зворотного зв’язку й забезпечення психологічного комфорту в опануванні фахом; психолого-педагогічне супроводження дій майбутніх педагогів в освітньому процесі.