Категорія інтересу у приватному праві

Abstract

Запропонована стаття присвячена дослідженняю категорії «інтересу» у приватному праві. Автор наголошує, що неоднозначність застосування юридич­ної термінології у національному законодавстві, зокрема у Конституції України, Цивільному кодексі України і деяких інших нормативних актах вживається тер­мін «інтерес», у Кримінальному кодексі України йдеться про «правоохоронюва- ні інтереси», у ЦПК, КПК України — про «законні інтереси» та «охоронювані законом інтереси» створює ряд проблем на практиці. Окрім термінологічної невизначеності, існують й інші проблеми: інколи неможливо зрозуміти, яке зна­чення було вкладено законодавцем у термін «інтерес»; іноді інтереси ототожню­ються із суб'єктивними правами, замінюючи одне одного; буває й інша ситуація, коли інтереси і суб'єктивні права протиставляються одне одному — законода­вець застосовує розділовий сполучник «або» «права або інтереси». Усе це вно­сить дисбаланс у чіткість юридичних конструкцій, змінює значення понять, що в підсумку знижує ефективність правового регулювання взагалі. Враховуючи наведене, Н.М. Стефанишин правильно зазначає, що категорія «інтересу» носить як соціальний, так і правовий характер. Досліджуючи «інте­рес у приватному праві» автор пропонує внести зміни у положення ЦК України, де імперативно зазначити поняття «цивільний інтерес», під яким слід розуміти прагнення суб'єкта задовольнити потреби соціального характеру, що проявля­ється у його вибірковій позиції стосовно об'єктивних умов існування, які повин­ні реалізуватися та захищатися у порядку визначеному законом.