Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/8159
Назва: ДЕКІЛЬКА СЛІВ ПРО ЮНГА, САМІСТЬ І МАНДАЛУ
Автори: Гоян, Ігор Миколайович
Данилова, Тетяна Вікторівна
Ключові слова: К. Г. Юнг, індивідуація, Самість, реінтеграція, мандала, східні релігійно-філософські вчення.
Дата публікації: 2020
Бібліографічний опис: ДЕКІЛЬКА СЛІВ ПРО ЮНГА, САМІСТЬ І МАНДАЛУ / Науковий журнал «Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія». Том 1, № 11(1) (2020). – С.71-76
Короткий огляд (реферат): Намагаючись примирити континуальність буття з дискретністю свідомості, сучасні шукачі істини апелюють до східних містичних вчень, які виходять з ідеї єдності всіх речей та сингулярності світу. Для аналітичної психології подолання відчуження людини від світу і самої себе полягає у поверненні до своєї Самості. К. Г. Юнг вважав реінтеграцію особистості необхідною умовою вирішення духовних, соціальних, етичних, політичних проблем, які постали перед людством. Подібний процес є основою для цілісності психіки. Для успішної реінтеграції потрібне центрування, тобто об’єднання з усім існуючим в одне органічне ціле. Спостерігаючи за своїми пацієнтами, психоаналітик зробив висновок, що ідея центрування є архетипною для духовного полюсу несвідомого. Метою його терапії було досягнення Самості в процесі індивідуації, тобто реінтеграції інстинктивного і духовного полюсів психіки. Процес індивідуації схожий на реінтеграційний процес в філософії Йоги, який символізується мандалою, що реінтегрує сприйняття світу, допомагає людині об’єднатися з тотальною космічною реальністю. На думку К. Г. Юнга, мандала – це універсальний психічний образ, символ Самості, глибинної сутності людської душі. К. Г. Юнг вважав, що досягнення Самості є природним процесом, зміст і мета якого з самого початку закладені в особистості. Питання, поставлені великим психоаналітиком, підштовхують нас до пошуку самих себе, золотої середини в собі, своїх вчинках і поглядах. Порятунок людини у сповненому конфліктів сучасному світі полягає у відчутті духовної єдності людства як цілого, що є вищим проявом духовної єдності Всесвіту. Це стає можливим завдяки поверненню до нашої Самості. Метою статті є аналіз юнгіанської концепції Самості в контексті східних релігійно-філософських вчень. Ключові
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/8159
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФП)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
14230-32879-1-PB.pdfосновна стаття325.72 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.