Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/6870
Назва: | ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА АЗОТФІКСУВАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ НА БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ЛУЧНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗАХ ПРИКАРПАТТЯ. |
Автори: | Карбівська, Уляна Миронівна Кургак, Володимир Григорович |
Ключові слова: | бобово-злакові агрофітоценози, ботанічний склад, енергоємність, кормові одиниці, обмінна енергія, поживність, продуктивність, суха маса, хімічний склад корму |
Дата публікації: | 2020 |
Видавництво: | Вісник аграрної науки |
Бібліографічний опис: | Вісник аграрної науки. Том 98 № 4. (2020). С. 35-41. |
Серія/номер: | ;№ 4 |
Короткий огляд (реферат): | Показано особливості формування сіяних бобово-злакових агрофітоценозів, їх продуктивність та хімічний склад, поживність та енергоємність корму на темно-сірих ґрунтах Прикарпаття залежно від мінеральних добрив та азотфіксувальних препаратів. Протягом перших трьох років добре утримується в люцерно-злакових травостоях люцерна посівна, а конюшина лучна в конюшино-злакових травостоях – лише протягом перших двох років користування з часткою обох видів від 41 до 69 %. Включення різних видів бобових трав, а саме конюшини лучної та люцерни посівної, до суміші злаків підвищує продуктивність сіяних травостоїв у варіанті без добрив за виходом з 1 га сухої маси, сирого протеїну, кормових одиниць, обмінної енергії в 1,4-2,7 рази. Найбільшу продуктивність бобово-злакові травостої забезпечують за внесення Р90К120 у поєднанні з застосуванням азотфіксувальних препаратів, підвищуючи її на 12-19 % у порівнянні з варіантом без добрив. Включення до сумішей злаків конюшини лучної або люцерни посівної на варіанті без добрив та за внесення N30Р60К60 збільшує вміст сирого протеїну в сухій масі на 4,2-4,4 %, забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном – на 30-38 г., а також білка, перетравність сухої маси корму in vitro та зменшує вміст сирої клітковини і безазотистих екстрактивних речовин. Продуктивнішими з кращим хімічним складом та поживністю корму були люцерно-злакові сіяні травостої. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/6870 |
ISSN: | 2308-9377 |
Розташовується у зібраннях: | Статті та тези (ФПН) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Карбівська, Кургак 2020. Вісник аграрної науки.pdf | 439.94 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.