ЯКІСТЬ КОРМУ ЛУЧНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ ВИДОВОГО СКЛАДУ ТА УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ

Abstract

Мета. Встановити якісні показники корму (сирий протеїн, білок, сирий жир, сира клітковина, БЕР, сира зола, макроелементи) лучних агрофітоценозів в залежності від їх видового складу та удобрення в умовах Прикарпаття. Методи. Спостереження, порівняння, аналіз та синтез, польовий дослід. Результати. Наведено результати дослідження впливу удобрення конюшини лучної, конюшини гібридної, люцерни посівної та стоколосу безостого на хімічний склад та якість рослинної маси. Встановлено, що багаторічні бобові трави порівняно з злаковими на всіх досліджуваних агрофонах характеризувались кращим для годівлі худоби мінеральним складом корму. На варіантах без добрив та при внесенні Р60К60 на 0,9–1,1 % більше в сухій масі нагромаджувалось сирої золи, зокрема 9,2–9,5 % тим часом як у злаковому травостої – 8,3–8,4 %. У злаковому травостої сформованому на основі стоколосу безостого перетравність сухої маси корму становила 53–54 %, тим часом як у бобових – на 4–5 % менше. Внесення фосфорно-калійних добрив у дозах Р60К60 і навіть Р90К90 на забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном як і на вміст кормових одиниць так і обмінної енергії в сухій масі суттєво не впливало. На основі проведених досліджень встановлено, що внесення фосфорно-калійних добрив, здебільшого не суттєво впливало на мінеральний склад корму. У цьому разі спостерігалось тенденційне зростання вмісту в сухій масі фосфору і калію. Так за внесення Р60К60 фосфору в бобовому травостої збільшилось на 0,01–0,02 %, а калію – на 0,05–0,08 %, а Р90К90 – відповідно на 0,02–0,03 і 0,07–0,12 % при НІР05 відповідно 0,02 і 0,12 %. На злакових травостоях при внесенні фосфорних і калійних добрив також спостерігалась тенденція до збільшення в сухій масі калію, зокрема при застосуванні Р60К60 на 0,13 і Р90К90 – на 0,16 %. Висновки. На основі проведених досліджень різних видів бобових трав та стоколосу безостого за різного удобрення на хімічний склад сухої маси, поживність та її енергетичну цінність встановлено, що на вміст сирого протеїну, сирої клітковини, обмінної енергії, кормових одиниць і забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном впливав вид бобової культури.