Екслібрис Івано-Франківщини ХХ – початку ХХІ століття

Abstract

Мета статті ― з’ясувати мистецьку актуальність книжкового знака в культурі Прикарпаття, відтворити цілісну картину його еволюції, простежити типологію, розкрити специфіку його художнього вирішення. У статті аналізуються тенденції розвитку екслібриса у графічній творчості митців Івано-Франківщини ХХ століття. Розглянуто художньо-стильові особливості книжкового знака, застосування відповідних графічних технік. Виокремлено художників-графіків, в творчості яких екслібрис відіграє знакову роль. Зокрема, простежені визначальні риси екслібрисів І. Пантелюка, що привертають увагу своїм високохудожнім рівнем. Відбитки книжкових знаків Івана Пантелюка ― оригінальні за сюжетним, композиційним та графічним вирішенням, насичені орнаментально-декоративними деталями, базуються на етнографічно-фольклорній основі. Розглянуто графіку малих форм одного з найяскравіших представників художників-шістдесятників, новатора і нонконформіста Опанаса Заливахи. Акцентовано увагу на стилістичних засадах робіт художника, графічних прийомах візуальних метафор в жанрі екслібрису. Проаналізовані засоби художньої виразності, формотворчі пошуки в екслібрисах Петра Прокопіва, лаконічно-монументальний стиль його творчих робіт. Охарактеризовано графічні техніки й індивідуальну творчу манеру книжкових знаків Юрія Процана, описано екслібриси Миколи Грепиняка та Зеновія Гаркуса. У статті розглянуто композиційну побудову, техніку, сюжетно-тематичну спрямованість книжкових знаків художника-самоука Емануїла Храпка та графіка Олексія Сердюка. Згадано інших графіків Івано-Франківщини (Володимира Гуменного, Яреми Оленюка, Михайла Зорія, Миколу Сарапіна, Мирослава Короля), котрі створювали книжкові знаки.