Використання ефекту мікрокоагуляції для керування зв'язуванням води у гетерогенній системі поліметилсилоксан/кремнезем/вода

Abstract

Вивчено зв'язування води в гетерогенних системах, що містять поліметилсилоксан, високодисперсний аморфний кремнезем, воду і поверхнево-активну речовину – декаметоксин. Композитні системи створювалися при використанні дозованих механічних навантажень. Методом низькотемпературної 1Н ЯМР-спектроскопії вимірювалися структурні і термодинамічні параметри зв'язаної води. Показано, що при заповненні міжчастинкових зазорів поліметилсилоксану способом гідроущільнення, міжфазна енергія води при однаковій гідратованості вдвічі перевищує міжфазну енергію води в гідрофільному кремнеземі. Це пов'язано з меншими лінійними розмірами міжчастинкових зазорів в поліметилсилоксані порівняно з кремнеземом. В композитній системі, кремнезем/поліметилсилоксан/декаметоксин/вода спостерігається неадитивне зростання енергії зв'язування води, яке, ймовірно, обумовлене формуванням, під впливом механічного навантаження в присутності води, мікрогетерогенних ділянок, що складаються переважно з гідрофобної і гідрофільної компонент (мікрокоагуляція). Таким чином, за допомогою механічних навантажень можна керувати адсорбційними властивостями композитних систем