Ідея гідності у філософії Томаса Гоббса

Abstract

У статті з історико-філософських позицій проаналізовано особливості розуміння гідності видатним англійським філософом Нового часу Т. Гоббсом. У дослідженні використано такі методи: діалектичний, феноменологічний, герменевтичний. Гідністю людини Т. Гоббс називає все те, що цінується у ній і є її перевагою в порівнянні з іншими. Це ті здібності, що забезпечують могутність і які можна узагальнити однією назвою – «великий розум». Гідність – це виключна ознака небагатьох, меншості, винятковість якої обумовлена природою. Гідність має релятивний, утилітарний характер і залежить від потреби в могутності людини та в її оцінці з боку інших. Бути гідним – означає мати переважаюче право на щось. Більшість пересічних людей, не мають від народження особливих відмінностей, тому мають однаково непереконливі одне для одного претензії. Рівність більшості, як в розумовому, так і в фізичному відношенні стає причиною взаємної недовіри, «війни усіх проти усіх». Потреба у захисті власної гідності кристалізується у суспільному договорі. Результатом його дії є держава, що покликана змусити людей визнавати громадянську гідність одне одного, справедливість.