Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/589
Назва: | Удосконалення технології синтезу та властивості біодизельного палива |
Інші назви: | Improving the Technology Synthesis and Properties of Biodiesel |
Автори: | Рібун, Вікторія Степанівна Курта, Сергій Андрійович Громовий, Тарас Юрійович Хацевич, Ольга Мирославівна |
Ключові слова: | ріпакова олія переестерифікація каталізатор ММР-молекулярно-масовий розподіл фракційний склад хроматоргафія |
Дата публікації: | 2018 |
Бібліографічний опис: | Рубін В. С. Удосконалення технології синтезу та властивості біодизельного палива / В. С. Рубін, С. А. Курта, Т. Ю. Громовий, О. М. Хацевич // Фізика і хімія твердого тіла. - 2018. - Т. 19. - № 3. - С. 258-269. |
Короткий огляд (реферат): | Існуючі технології синтезу активних присадок до моторних палив досить складні. Тому удосконалення технології синтезу біодизельного палива з метою покращення цетанового числа та інших показників дизельного палива є надзвичайно важливою проблемою. Сировиною для виготовлення біодизелю є рослинні олії, метиловий та етиловий спирти та лужні або кислотні каталізатори. Використання етилових естерів вищих жирних кислот ріпакової олії в якості біодизелю має ряд переваг порівняно з використанням метилових естерів. Тому в даній роботі біодизель був отриманий шляхом переестерифікації ріпакової олії абсолютизованим етанолом (99,9%) за допомогою спеціально прокаленого оксиду кальцію (95%) та з використанням етаноляту натрію, як реагенту. Для досягнення високого ступеню змішування гетерогенної системи олії з етиловим спиртом при переестерифікації використали спеціально синтезований неіногенний емульгатор. Було вивчено технологічні особливості такого процесу переестерифікації ріпакової олії та проведена оцінка якості головних експлуатаційних характеристик нових дизельних палив, їх фракційного складу та молекулярної маси за допомогою хроматографічного методу та мас-спектрометрії. Вихід біодизеля з ріпакової олії при цьому зростає з 85-90% за класичним способом до 95-98% , без 10-15% відходів гліцеринової фракції. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/589 |
Розташовується у зібраннях: | Т.19 №3 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
3269-9705-1-PB.pdf | 1.02 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.