ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ДЛЯ ПОТРЕБ РОЗВИТКУ ЕТНОТУРИЗМУ В КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОСХІДНОЇ ЄВРОПИ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ, ПОЛЬЩІ ТА СЛОВАЧЧИНИ)

Abstract

Етнічний туризм вже давно став популярним напрямком у світовому туризмі. Багато країн світу отримали важливий та цікавий досвід розвитку етнотуризму. Вивчення світового досвіду є особливо важливим для розвитку туристичної галузі України. Основна частина етнотурів України формується на базі етнографічних музеїв. Важливу роль відіграють етнографічні фестивалі. Основу розвитку етнотуризму у Польщі та Словаччині становлять численні етнографічні скансени, музеї та музейні комплекси, а також фольклорні свята та фестивалі, що приваблюють велику кількість відвідувачів як в межах країни, так і з-за кордону. Основними напрямками діяльності етнографічних музеїв є експонування артефактів автентичної матеріальної культури та проведення різноманітних етнографічних заходів. Незважаючи на значний етнографічний потенціал України, його популяризація та використання для потреб етнотуризму здійснюється значно слабше, ніж у Польщі та Словаччині