Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/519
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Лисенко, Неллі Василівна | - |
dc.date.accessioned | 2019-09-17T07:23:51Z | - |
dc.date.available | 2019-09-17T07:23:51Z | - |
dc.date.issued | 2018 | - |
dc.identifier.citation | Лисенко Н. В. Напрями проекції принципу наступності в контексті модернізації української школи : вектор дошкільної освіти / Н. В. Лисенко // Освітній простір України. - 2018. - №14. - С. 184-190. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/519 | - |
dc.description.abstract | Соціальне замовлення на освітні послуги сучасних закладів дошкільної освіти можна спрямувати у два вектори: суб’єктивний – запити родини кожної дитини, які визна-чаються стихійно (зрідка – на основі діагностичних процедур) і об’єктивний – соціальне замовлення початкової школи, яка очікує найуспішніших учнів. Мінливість змісту дошкільної освіти слід розглядати відносно конкретного обсягу інформації, якою опановують діти теоретично і практично згідно методик, відповідних дидактиці дошкільної освіти.Її пріоритети сходяться на розвитку гармонійної гуманної та соціально свідомої особистості. Здійснений нами аналіз якості навчальних досягнень і рівня сформованості особистісних рис дітей свідчать про реальні можливості для подолання ознак формальної освіти дошкільників, утвердження гуманізації та диференціації її змісту, удосконалення механізмів управління педагогічним процесом шляхом залучення батьківського колективу до вирішення його різних теоретичних і практичних аспектів. Так утверджується нова форма набуття дошкільної освіти на конкурентних засадах.Новою українською школою передбачено для реалізації кілька визначальних напрямів наступності: по-перше, опанування обсягом знань у дошкільному віці, які були б пролонговані у шкільну освіту і зумовлювали її ефективність. Знання дитини-дошкільника стрімко втрачають актуальність і перетворюються на застарілі; вони не взмозі мотивувати випускника ЗДО до навчання у школі; підручники постають гальмом на шляху наступності. По-друге, фактологічні матеріали підручників у сьогоднішньому варіанті аморфно реалізують виховну, розвивальну та прикладну (практико-зорієнтовану) функції; по-третє, слід звернути увагу на освітні технології для успішної реалізації принципу наступності; особливо у 1-2-му класах. Недофінансування шкільної, й дошкільної освіти спотворює якість дидактико-розвивального оснащення педагогічного процесу і унемож-ливлює опанування практичними вміннями та навичками, які є життєво значущими. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.subject | принцип наступності | uk_UA |
dc.subject | дитина дошкільного віку | uk_UA |
dc.subject | заклад дошкільної освіти | uk_UA |
dc.subject | модернізація | uk_UA |
dc.title | Напрями проекції принципу наступності в контексті модернізації української школи : вектор дошкільної освіти | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Appears in Collections: | № 14 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
3564-10401-1-SM.pdf | 142.41 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.