Поезія Аркадія казки та її місце в літературному процесі перших десятиліть ХХ ст.

Abstract

З’ясовується місце поета у тогочасному літературному процесі. На основі аналізу контексту доби, компаративного аналізу текстів А.Казки і тогочасних поетів визначається специфіка творів досліджуваного автора, доводиться приналежність його лірики до філософської. На основі такого твердження можемо говорити про натурфілософські онтологічні критерії існування світу у текстах, створення особливого типу ліричного героя – філософа-спостерігача, ідею всезагальної гармонізації, виокремлення сфер реального й уявного існування, специфіку образної домінанти. Запропонована концепція аргументується логікою дослідження лірики Аркадія Казки. Принцип вибору творів і їх аналізу зумовлений не хронологією їхнього написання, а відповідністю у послідовності висвітлення тих чи інших аспектів творчості поета. Відбір компаративного матеріалу відбувався за принципом подібності чи яскраво вираженої антитетичності, що допомогло визначити константні особливості поезії А.Казки. Також акцентовано на ембріональній зосередженості автора на індуктивному сприйнятті оточуючого, що безпосередньо реалізується у новому погляді на прості й буденні речі, прагненні мандрів без просторово-часових обмежень, ідеї внутрішніх шукань. Шляхом дослідження текстової структури світу робляться висновки про особливості лірики Аркадія Казки, основні з яких – споглядальна філософічність, активізація деструктивно-трагедійного дискурсу, створення нового ракурсу кордоцентризму, поліальтернативність сфер перебування ліричного героя, спрямованість діючих структур на досягнення гармонії, чітка формальна організація текстів.