Адаптаційний потенціал особистості майбутнього учителя початкової школи в умовах сучасних соціальних трансформацій

Abstract

У статті розглянуто проблему розвитку адаптаційних можливостей особистості майбутніх учителів початкової школи. Актуалізовано необхідність підготовки фахівців нового покоління, здатних вирішувати нетипові професійні завдання, бути соціально мобільними. Автор підкреслює, що у сьогоднішніх умовах посилюються вимоги до рівня кваліфікації майбутніх учителів, які повинні бути готовими до перманентного самовдосконалення і неперервної освіти впродовж усього життя. Виняткове значення означені аспекти мають для учителів початкової школи, які працюють із молодшими школярами у найбільш сенситивний період їх розвитку. В публікації особлива увага звернена на те, що вирішення таких завдань неможливо без розвитку адаптаційного потенціалу як системного утворення, що обумовлює межі адаптаційних можливостей і характер адаптації особистості у відповідь на вплив тих чи інших факторів та умов середовища. Автор підкреслює, що у сучасному інформаційному суспільстві перед учителем постають особливі вимоги. Мова йде про уміння вирішувати нові нетипові професійні завдання, грамотно працювати із інформацією, підсумовувати аргументовано; самостійно працювати над розвитком власного інтелекту та підвищенням культурного рівня. У статті детально розглянуто поняття адаптації як механізму, що лежить в основі еволюційних змін, адаптаційного потенціалу, виокремлено умови успішної адаптації. Розглянуто критерії розвитку та фактори, під впливом яких формується адаптаційний потенціал як інтегративна властивість особистості. Зокрема підкреслено те, що результативна адаптація проявляється в усвідомленні особистістю власних потреб, цінностей, мотивів, умінні об’єктивно сприймати навколишню дійсність і оперативно реагувати на нові фактори, проявляючи при цьому самостійність та ініціативність у прийнятті рішень. Зроблено висновок про те, що формування адаптаційного потенціалу передбачає розвиток індивідуальних стратегій адаптації, включення у соціальні системи взаємодій, подолання адаптаційних бар’єрів, досягнення рівноваги між інтенціями особистості та здатністю успішно їх реалізовувати в певних соціокультурних умовах.