Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/4254
Title: | Культуротворча діяльність українських хорових диригентів в умовах таборів переселених осіб після Другої світової війни. |
Authors: | Карась, Ганна Василівна |
Keywords: | культуротворча діяльність, українські хорові диригенти, табори Ді-Пі, Друга світова війна, хоровий спів |
Issue Date: | 2020 |
Publisher: | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського |
Citation: | Карась Г. Культуротворча діяльність українських хорових диригентів в умовах таборів переселених осіб після Другої світової війни. Народна творчість та етнологія, 2020, 1 (383). С. 23-36. |
Series/Report no.: | DOI: 10.15 407/nte 2020. 01.023; |
Abstract: | Актуальність дослідження зумовлена кризою національної ідентичності, яка спостерігається в Україні останніми роками, проблемою повернення історичної пам’яті та пришвидшеними темпами еміграційних процесів у нашій країні. У статті здійснено панорамний огляд культуротворчої діяльності відомих українських хорових диригентів в умовах таборів Ді-Пі після Другої світової війни Нестора Городовенка (Німеччина), Лева Туркевича (Австрія), Степана Гумініловича (Італія). У таборовий період, що був важливим для збереження традицій хорового співу, хори українських емігрантів виконували важливу суспільну місію – гуртували розпорошену національну громаду, виховували в неї сентимент до рідної пісні, яка розглядається як могутній засіб протидії денаціоналізації, асиміляції. Культуротворча місія українських хорів полягала у збереженні вітчизняної хорової літератури та традицій хорового співу, пропагуванні української музичної культури в іномовному середовищі. Джерельною основою дослідження є мемуари учасників означеного періоду, збірки документів про табори Ді-Пі . У статті використано історичний, аксіологічний, культурологічний підходи та відповідні їм методи, які визначають методологію дослідження. Зокрема, історико-хронологічний метод використаний для розгляду діяльності українських хорових диригентів періоду після завершення Другої світової війни, аксіологічний – для визначення цінності здобутків українських митців, культурологічні методи сприятимуть різновекторному представленню внеску діячів культури у світову та українську скарбниці. Наукову новизну дослідження становить введення до наукового обігу систематизованої інформації про діяльність українських хорових диригентів в умовах таборів Ді-Пі після Другої світової війни. Висновки. Діяльність українських хорових диригентів в умовах таборів Ді-Пі після Другої світової війни допомагала українцям зберігати свою національну і культурну ідентичність, а для представникам інших народів демонструвала високі сенси і досягнення українського хорового мистецтва. |
URI: | http://hdl.handle.net/123456789/4254 |
ISSN: | 2664-4282 |
Appears in Collections: | Статті та тези (ННІМ) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Карась Г. Культуротворча діяльність українських хорових диригентів в умовах таборів Ді-Пі.PDF | 997.16 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.