Модель формування параметрів монетарної політики

Abstract

У публікації висвітлено результати проведеного аналізу існуючих західних і вітчизняних макроекономічних моделей, які є основою визначення основних параметрів монетарної політики центральних банків відповідних країн. Вивчення існуючих підходів до формування монетарних правил центральних банків як країн з розвинутою ринковою економікою, так і країн з ринком, що формується, засвідчило обмежені можливості ефективного застосування класичного правила Дж. Тейлора та його модифікацій для формування монетарної політики НБУ. Проведений аналіз макроекономічних показників, а також використання методів економетричного аналізу дозволили запропонувати можливий підхід до вирішення задачі формування монетарного правила та розробки моделі формування поведінки НБУ щодо регулювання основних макроекономічних показників та встановлення облікової ставки. Побудова на основі квартальної інформації за 15 звітних періодів симультативної моделі, що відображає основні взаємозв’язки між ендогенними та екзогенними змінними, котрі визначають правило монетарної політики НБУ, дозволила відслідкувати напрям і характер причинно-наслідкових зв’язків між основними макроекономічними параметрами в контексті визначення облікової ставки НБУ. Розраховані прогнозні значення ендогенних змінних розробленої моделі, а саме: зведеного балансу, валютного курсу, реального ВВП, реальної заробітної плати, облікової ставки НБУ, обсягів споживчого кредитування та індексу споживчих цін, дозволили ідентифікувати керовані тенденції зміни значень даних показників і аналізувати можливі сценарії розвитку макроекономічної ситуації. Практичне застосування запропонованого підходу (в процесі аналізу можливих сценаріїв розвитку ключових параметрів монетарної політики та розрахунків прогнозних значень облікової ставки, індексу споживчих цін та інших взаємопов’язаних макропоказників з проведенням відповідних модельних розрахунків, розробки структурованої багатосекторальної моделі та врахування ймовірних лагових ефектів зміни економічних умов і впливу якісних чинників на макропоказники) потенційно дозволить якісно по-новому підійти до формування механізмів аналізу та прогнозування монетарної політики України.