Mechanism of changing adaptation potential and morpho-biochemical parameters of erythrocytes in students with different modes of daily activity after physical loading

Abstract

Виявлено взааємозв’язок між рівнем адаптаційного потенціалу та морфобіохімічними змінами еритроцитів у студентів із різним навчально-тренувальним режимом дня після дозованого фізичного навантаженням. У дослідженні брали участь 50 студентів чоловічої статі віком 20–22 роки, які навчаються на факультеті фізичного виховання та спорту. З них 25 нетренованих (контрольна група) і 25 студентів-спортсменів вищої спортивної кваліфікації, які займалися аеробними видами спорту (лижний спорт, біатлон, тріатлон). У кінці навчального року юнаків піддавали впливу одноразового фізичного навантаження максимальної аеробної потужності на велоергометрі. У крові нетренованих студентів за впливу дозованого фізичного навантаження з’являються близько 2% зворотно змінених форм еритроцитів. Під час морфологічного дослідження у студентів-спортсменів спостерігали підвищення вмісту зворотно та незворотно змінених еритроцитів, кількість яких перевищує 2% їх загальної кількості. В окремих спортсменів у периферійній крові спостерігали ехіноцити з дрібновогнищевими мікродефектами зовнішньої мембрани, а також виявили аканто- і стоматоцити, які мають низьку стійкість до кислотного гемолізу. Механізм такого явища полягає у зниженні активності глюкозо-6-фосфат дегідрогенази та глутатіонредуктази, що спричиняє дефіцит відновленого глутатіону в еритроцитах. Такі клітини за впливу окисних агентів швидко піддаються лізису, що проявляється порушенням їх структурної цілісності. Це може спричинити розвиток «анемії навантаження», яка проявляється зниженням концентрації гемоглобіну та кількості еритроцитів з їх морфометричним перекалібруванням за рахунок появи макро-мікроцитарних форм. Наявність таких змін може негативно впливати як на спортивні результати, так і на стан здоров’я студентів, що вимагає відповідної корекції навчально-тренувального процесу, а також розроблення та своєчасного застосування адекватних заходів, спрямованих на усунення розвитку патологічного процесу та ліквідацію можливих негативних наслідків.