Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/3722
Назва: Лінгвостилістична інтерпретація поетичного тексту Івана Драча «В мікрофон криниці»
Автори: Іванишин, Наталія Ярославівна
Ключові слова: концепт, етноконцепт, текст, дискурс, символ, художній текст, імпліцитність, поетичний текст, текстовий сегмент, латентний, експлікація, мікрообраз, макрообраз
Дата публікації: 2019
Бібліографічний опис: Іванишин Н. Я. Лінгвостилістична інтерпретація поетичного тексту Івана Драча «В мікрофон криниці». Південний архів (філологічні науки). 2019. № 80. С. 6–9.
Серія/номер: УДК 811. 161. 2’371;
Короткий огляд (реферат): Метою статті є здійснення комплексного лінгвостилістичного аналізу поетичного тексту Івана Драча «В мікрофон криниці» (збірка «Теліжинці») шляхом характеристики ключових одиниць різних рівнів, що беруть участь у текстотворенні; дослідження концептосфери тексту, окреслення ролі мікро- та макрообразів у формуванні художнього цілого, виявленні прихованих пластів інформації, що сприяють правильному декодуванню та рецепції поезії. У роботі використано такі методи лінгвістичного аналізу: інформаційно-смисловий (з його допомогою окреслено смислоформування в тексті за посередництвом наявної в ньому інформації), концептуальний (досліджено роль концептів у формуванні художнього цілого), структурно-фрагментарного опису (виділено окремі текстові сегменти та здійснено їх аналіз), лінгвопоетичної інтерпретації (декодування змісту тексту шляхом виявлення системно-семантичних відношень різнорівневих мовних одиниць), асоціативного поля (виявлення та інтерпретація асоціативних зв’язків між словами), контекстний та інтертекстуальний (експлікація функціонування мовних знаків культури в горизонтальному та вертикальному контекстах української словесності). Глибинний аналіз ключових мовних одиниць різних рівнів сприяв розкриттю образно-поетичного світу художнього дискурсу Івана Драча, дослідженню особливостей функціонування концептів, етноконцептів та встановленню їх ролі у формуванні системи мікро- та макрообразів, здатних експлікувати авторські інтенції, надавати поетичному тексту нових вимірів. Особливу увагу приділено назві — сильній позиції тексту, що проспектує розгортання теми у визначеному автором руслі. Детальний аналіз заголовка став відправною точкою для адекватної інтерпретації художнього цілого, формування вектора його рецепції. Сегментування тексту дало можливість простежити рух інформації в ньому; виявити тісне переплетення й паралельне існування казкового й реального дискурсів; детально проаналізувати окремі мовні засоби різних рівнів та їх роль у забезпеченні когезії й когерентності як на рівні окремих фрагментів, так і художнього цілого загалом.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/3722
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФФілолог)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ivanyshyn_article.docx43.77 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.