Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/2358
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПетришин, Марта Йосипівна-
dc.date.accessioned2020-03-26T11:18:58Z-
dc.date.available2020-03-26T11:18:58Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationПетришин М.Й. Концепт життя крізь призму латинських паремій. Закарпатські філологічні студії. Вип 11. Том.2. С.37-41uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/2358-
dc.description.abstractСтаття присвячена аналізу концепту життя як одиниці ментальності та світосприйняття. У контексті нашого дослідження концепт життя трактуємо як універсальний онтологічний концепт культури, який посідає важливе місце в мовній картині світу будь-якого народу. Актуальність розвідки зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення універсальних концептів в етнокультурному аспекті, а також відсутністю досліджень лінгвокультурної специфіки концепту життя на матеріалі латинських паремій. Метою роботи є виявлення семантикокогнітивних особливостей репрезентації концепту життя в латинських прислів’ях і приказках. Джерельною базою слугували латинські пареміологічні одиниці (165 одиниць), які вербалізують уявлення давніх римлян про земне буття, експлікують його фізичні, моральні та аксіологічні ознаки. Основним засобом вербалізації аналізованого концепту в мовній картині світу римлян виступають лексеми vita i vivere. Інтерпретація паремій дозволила виокремити ключові семантичні ознаки і культурні конотації концепту життя в римській лінгвокультурі. Життя античної людини – це складний феномен, представлений біологічною, соціокультурною і духовною складовими частинами. Домінантними поняттєвими ознаками аналізованого концепту в римській лінгвокультурі є біологічне існування, швидкоплинність, миттєвість переходу до смерті, тлінність. Життя у свідомості римлян – це постійна праця, наука, освіта, боротьба,поступ уперед. Соціокультурний і духовний зміст концепту репрезентують такі семантичні сфери, як: життя-щастя,життя-дружба, життя-свобода, життя-честь і гідність, життя-репутація, життя-надія. Важливими компонентами онтологічного концепту в латиській мові є духовне і матеріальне благополуччя. Символом життя виступає дорога, яка з’єднує минуле і майбутнє, шлях, який долає людина до смерті. Крім того, життя в латинських пареміях має безпосередній зв’язок із долею. Вивчення моделей ставлення римлян до життя проливає світло на установки античного народу щодо його цінностей, слугує ідентифікаційним кодом культури для визначення рівня свідомості суспільства.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherДВНЗ "Ужгородський національний університет"uk_UA
dc.subjectконцепт, паремія, національно-культурна специфіка, життя, латинська моваuk_UA
dc.titleКонцепт життя крізь призму латинських паремійuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФФілолог)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Петришин М. Концепт життя крізь призму латинських паремій.pdf400.52 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.