Ненадійний наратор в оповіданні Едґара Аллана По «The Tell-Tale Heart»

Abstract

У статті розглядається проблема ступеня ненадійності наратора у містичному детективному оповіданні Едґара Аллана По “The TellTale Heart”. Теоретичною базою дослідження слугували праці М. Яна (Jahn, 2005), Ш. Ріммон-Кенан (Rimmon-Kenan, 2002), Я. Яке (Jacke, 2018), присвячені питанням наратології, зокрема ненадійності та ненадійного наратора. У типології Я. Яке визначаються п’ять типів ненадійності (фактуальна ненадійність висловлення, когнітивнофактуальна ненадійність, оцінна ненадійність висловлення, когнітивноціннісна ненадійність, поведінково-ціннісна ненадійність) і чотири типи нараторів (гетеродієгетичний, безособовий, всезнаючий, зумовлюючий). Аналіз змісту, структури, лінгвістичних особливостей оповідання “The Tell-Tale Heart” показав, що його наратора можна класифікувати як гомодієгетичного і зумовлюючого. Розповідь ведеться від першої особи у формі прямої мови, наратор є головним персонажем у оповіданні, у розповіді відсутні дейктичні параметри та експлікований/імплікований адресат (слідчий? психіатр? відвідувач в’язниці чи клініки?). Ці характеристики дискурсу уможливлюють припущення, що історія може бути створена самим наратором і розгортатися у процесі розповіді. Я. Яке співвідносить п’ять типів ненадійності з чотирма типами нараторів і доходить висновку, що зумовлюючий наратор може бути одним з найбільш ненадійних; однак дослідниця зазначає, що його ненадійність за параметрами перших чотирьох типів ненадійності потребує додаткових досліджень.