Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/20524
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Чаграк, Наталія | - |
dc.date.accessioned | 2024-10-02T07:09:21Z | - |
dc.date.available | 2024-10-02T07:09:21Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.citation | Чаграк Н. Освіта старших дорослих у контексті психологічних теорій старіння / Н. Чаграк // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2024. - Т. 11. - № 3. - С. 56-67. | uk_UA |
dc.identifier.other | 10.15330/jpnu.11.3.56-67 | - |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/20524 | - |
dc.description.abstract | У геронтології сутність старіння традиційно ототожнюють із занепадом і деґрадацією, вважають його цілеспрямованим процесом втрати адаптаційних можливостей організму. Психологи, зокрема представники біхевіоризму, заперечують цю позицію, натомість вважають старіння невід'ємною частиною загального процесу розвитку людини. Теорії старіння пройшли шлях від зосередження уваги на занепаді та втратах індивідів на пізніх етапах їхнього життєвого шляху до розгляду старіння як безперервного процесу розвитку людини. Акцентовано, що психологічні теорії старіння мають вирішальне значення для розуміння людей похилого віку як учнів – їхніх потреб, здібностей, мотивації навчання та очікувань від освітньої діяльності. Вони допомагають розробити комплексні підходи до побудови ефективного освітнього середовища та вдосконалення процесу навчання цієї вікової та соціальної групи задля адаптації цього середовища до потреб осіб старшого віку. У статті проаналізовано основні положення психологічних теорій старіння, які обґрунтовують важливість і навіть необхідність залучення людей похилого віку до освітньої діяльності, оскільки, по-перше, розумова діяльність сприяє збереженню і навіть розвитку інтелектуальних здібностей людини до глибокої старості; по-друге, у людей похилого віку (порівняно з молоддю) зміни в здатності до навчання незначні і стосуються скоріше сфери сприйняття, уваги, мотивації, фізіологічного стану організму; по-третє, у людей похилого віку зростає потреба в почутті захищеності, що має значний вплив на якість їхнього життя і значною мірою реалізується через спілкування та навчальну діяльність. Спираючись на основні положення психологічних теорій старіння, у дослідженні авторка розглядає літніх людей як ресурс і людський капітал. Доведено, що підхід до проблеми старіння і старості з позиції ресурсу, який ґрунтується на ідеях теорій діяльності та розвитку особистості впродовж життя, дозволяє обґрунтувати необхідність освіти людей похилого віку і є основою освітньої геронтології. | uk_UA |
dc.language.iso | en | uk_UA |
dc.publisher | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника | uk_UA |
dc.subject | старші дорослі | uk_UA |
dc.subject | теорії старіння | uk_UA |
dc.subject | навчальна активність | uk_UA |
dc.subject | розвиток упродовж життя | uk_UA |
dc.title | Освіта старших дорослих у контексті психологічних теорій старіння | uk_UA |
dc.title.alternative | Older Adult Education in the Context of Psychological Theories of Ageing | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Appears in Collections: | Т. 11, № 3 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
art_5_NATALIYA CHAHRAK.pdf | 507.44 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.