Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/20432
Назва: | Про спірність правової природи договору, факту його укладеності або чинності |
Інші назви: | On the controversy of the legal nature of the contract, the fact of its conclusion or validity |
Автори: | Спасибо-Фатєєва, Інна Валентинівна |
Ключові слова: | договір волевиявлення підпис недійсність відносини до укладення договору |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Бібліографічний опис: | Спасибо-Фатєєва І. Про спірність правової природи договору, факту його укладеності або чинності // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - Івано-Франківськ. - 2024. - № 64 - С. 50-66. |
Короткий огляд (реферат): | Стаття присвячена деяким особливостям договорів, що регулюють відносини на межі з публічними, зокрема за участю органів державної влади, що слідують із сплати податків та впливу цього на майновий стан особи-сторони договору. Так, цивільний договір може обумовлювати права та обов’язки, визначені публічним правом, зокрема щодо сплати податків. Можливо й існування взаємопов’язаного зв’язку, коли з цивільного договірного зобов’язання слідує податкове, за порушення якого договором передбачається цивільно-правова відповідальність. Зазначено на відмінності цивільних договорів від адміністративних.Вимоги до форми цивільного договору передбачають наявність підпису його сторін. Відповідно, у відсутність у договорі підпису або в разі, коли договір підписано іншою особою, а не стороною договору, він буде непідписаний, що породжує питання про його недійсність або неукладеність. Такі наслідки можуть негативно відбитися на цивільному обороті. Тому способом збереження сили договору і негативного впливу на порушника є підхід про недопустимість використовувати недійсність правочину всупереч принципу добросовісності. Сторони договору мають право визнати відносини між собою з будь-якого часу, що передує укладенню договору. Тим самим вони надають договору ретро-активної дії. Якщо для сторін договору таке становище не викликає проблем, то для інших осіб, права та обов’язки яких можуть залежати від прав та обов’язків сторін договору, це може негативно відбитися. Можна також спрогнозувати, що це відіб’ється не лише на третіх особах, а й на публічних обов’язках сторін договору, зокрема у сфері оподаткування. Такого роду «приховані» відносини для третіх осіб, які насправді могли й не існувати, сприятимуть деструкції правовідносин, вносять безлад у те, коли і між ким вони насправді виникли. Тому в подібних випадках слід виходити із зловживання правом. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/20432 |
Розташовується у зібраннях: | № 64 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
2024.64.spasibo-fateyeva.pdf | 352.23 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.