Теоретичні засади управління розвитком персоналу компанії

Abstract

Нинішні вітчизняні компанії стикаються з рядом викликів, такими як нестабільність економічної ситуації, війна у країні, швидкі технологічні зміни, а також зміни у споживацьких уподобаннях. Керівництво тих компаній, які розуміють важливість розвитку персоналу, активно впроваджують стратегії навчання та розвитку, що допомагають співробітникам удосконалювати навички, засвоювати нові знання та пристосовуватися до нових вимог та технологій. Розвиток персоналу сприяє підвищенню ефективності та продуктивності праці, покращує якість роботи та обслуговування клієнтів, а також підвищує рівень задоволеності та відданості співробітників, зменшуючи плинність кадрів та сприяючи залученню й утриманню талановитих спеціалістів. У статті досліджено сутність розвитку персоналу компанії. Розглянуто трактування поняття «розвиток персоналу» різними науковцями. Встановлено, що розвиток персоналу – це цілеспрямований системний підхід, що допомагає покращити знання й підвищити компетентність працівників. Охарактеризовано три основні підходи до розвитку працівників компанії: процесний, системний та функціональний. Основна мета розвитку персоналу компанії полягає у забезпеченні її такими працівниками, що володіють необхідними знаннями та компетенціями для досягнення поставлених цілей. Серед складових розвитку персоналу компанії виокремлено пошук персоналу, його адаптацію, професійне навчання, оцінювання й атестацію,а також планування трудової кар’єри. Розглянуто основні підходи до управління розвитком персоналу компанії. Зокрема, охарактеризовано три підходи: підхід з позиції особистісного розвитку, підхід з позиції соціального розвитку та підхід з позиції професійного розвитку. Етапи управління процесом розвитку працівників в компанії включають планування, впровадження та моніторинг. Розглянуто завдання та переваги ефективного управління розвитком персоналу. Здійснено класифікацію методів розвитку персоналу за різними ознаками: за місцем навчання, за рівнем інноваційності, за кількістю осіб, за рівнем залучення, за рівнем виробничої інтегрованості та за тривалістю.