Вплив діджиталізації на стан податкового комплаєнсу підприємств

Abstract

Стаття присвячена актуальним питанням податкового комплаєнсу, дослідженням ефекту від цифровізації взаємодії на показники декларування податків. У статті описано зміни податкових взаємовідносин, спричинені розвитком інформаційних технологій, та потенційні виклики, що притаманні цим процесам. Особлива увага звертається на факт того, що цифровізація здатна не лише революційно змінити бізнес, але й податкові органи також можуть скористатися перевагами цього середовища, що трансформується. Стаття обґрунтовує закономірності змін податкових взаємовідносин, що детерміновані розвитком інформаційних технологій, та оцінює виклики, які супроводжують ці процеси. Відзначено, що, визначення податкового комплаєнсу планується бути врегульованим і в українському податковому законодавстві. Знаходить своє підтвердження позиція, що діджиталізація сама по собі не є основною умовою підвищення рівня податкового комплаєнсу бізнесу, оскільки в кожній країні існують інші перешкоди, які дозволяють невиконання податкових зобов’язань – практика ведення бізнесу, податкова культура, слабкість державних інституцій, відсутність верховенства права. Подолання цих проблем потребує певного рівня інновацій зі сторони контролюючих органів. Проаналізовано загальний стан відкритості даних країн ЄС та відзначено лідируючі позиції України стосовно сфери відкритих даних. У статті наведено приклад дублювання інформації, яка планується до подання після впровадження стандартного аудиторського файлу для податкових цілей (SAF-T) з існуючою податковою звітністю в електронній формі. Акцентовано увагу на можливості існування такого явища як надмірний або надлишковий комплаєнс, що може стати суттєвим демотиватором для побудови якісної взаємодії великих платників податків та держави. Акцентовано увагу на тому, що для успішного впровадження інноваційних методів взаємодії необхідне краще розуміння рушійних сил комплаєнс-поведінки. Визначено, що для успішної трансформації податкових взаємовідносин між бізнесом та державою не достатньо виключно переведення звітування у електронний формат, оскільки це може мати досить обмежений фактичний ефект для сторін. Існування електронних сервісів полегшує платникам податків можливість взаємодії в режимі онлайн. Водночас електронне звітування не впливає на дотримання платниками податків податкового законодавства.