Сучасні виклики та новітні асиметрії фіскального простору держави

Abstract

Стаття спрямована на дослідження взаємодії податкових, бюджетних і боргових аспектів формування фіскального простору України в умовах воєнного стану. Доведено, що розбалансування системи державних фінансів у 2022-2024 роках містить критичні загрози для забезпечення макроекономічної рівноваги і позитивної траєкторії суспільного розвитку. Встановлено, що повномасштабне вторгнення рф вкрай негативно відобразилося на генеруванні податкових джерел формування бюджетних ресурсів, а бюджетних доходів, які продукує вітчизняна економіка катастрофічно не вистачає для забезпечення своєчасного і повного виконання функцій держави. Визначено, що за таких обставин Україна вимушена активно позичати. Причому, внутрішні джерела фінансування бюджетного дефіциту в умовах військових дій є досить обмеженими, тому акцент робиться на зовнішніх державних запозиченнях.Метою статті є визначення новітніх асиметрій фіскального простору держави, які інтенсивно генеруються в умовах невизначеності під час війни, і розроблення пропозицій щодо їх збалансування.Специфіка наукових завдань, що становлять предмет дослідження, вимагала використання комплексу спеціальних методів, застосування яких допомогло визначити сучасні тенденції формування і використання коштів Державного бюджету України, що продукують стрімке накопичення обсягів зовнішнього державного боргу. Встановлено, що Україна використовує власні доходи державного бюджету майже виключно для фінансування оборони, тоді як інші функції держави оплачуються за рахунок іноземної допомоги. При цьому зафіксовано наявну тенденцію щодо структури західної допомоги Україні, що поступово переорієнтовується саме на формат кредитів.В результаті дослідження доведено, що основним шляхом покращення ситуації є відновлення національної економіки та боротьба з корупцією і тіньовим сектором, які істотно зменшують обсяги податкових надходжень до державного бюджету. Скорочення державного боргу відбудеться за умови, по-перше, проведення фіскальних реформ, що підвищать ефективність мобілізації податків і зборів; по-друге, використання фіскального простору, що з’явиться в результаті розширення податкової бази, для продуктивних витрат.