Навчальний діалог: деякі аспекти формування рефлексивно-діяльнісної готовності майбутніх учителів до роботи в школі

Abstract

У статті висвітлено деякі теоретичні аспекти щодо формування рефлексивно-діяльнісної готовності студентів педагогічного факультету університету до організації ефективного навчального діалогу з учнями у шкільній практиці. На основі узагальнення результатів багаторічного теоретичного та емпіричного дослідження авторка висвітлила роль вчителя як фасилітатора в освітньому процесі школи під час діалогічної взаємодії на засадах гуманності, толерантності та визнання різноманітності усіх учасників. Окреслено прикладний аспект професійної підготовки майбутніх учителів до організації діалогічного навчання учнів. Обґрунтовано необхідність упровадження запропонованого навчально-методичного інструментарію (сократівський діалог, воркшоп, технологія тренінгу, дискусія, робота в групах, проєкти, навчання на основі запитів тощо) у професійну підготовку майбутніх учителів для підвищення рівня їх готовності до організації навчального діалогу в класі. Представлено результати дослідно-експериментальної роботи щодо ефективності формування рефлексивно-діяльнісної готовності студентів до педагогічної взаємодії (діалогічного навчання). Дослідженням, яке проводилося у 2017-2022 рр., було охоплено 601 студента-педагога українських університетів. Для діагностики рівнів сформованості рефлексивно-діяльнісної готовності майбутніх учителів до організації навчального діалогу, зокрема умінь самопізнання, самодослідження власних комунікативних здібностей, здатності налагоджувати суб’єкт-суб’єктну взаємодію і т.п., було використано авторську методику “Готовність до організації діалогічного навчання в школі”. У результаті дослідження виявлено рівень рефлексивно-діяльнісної готовності студентів-майбутніх педагогів до організації навчального діалогу у контексті їх професійної підготовки на етапах констатувального та формувального експерименту. Подано якісний і кількісний аналіз отриманих даних у порівняльному аспекті. Використано такі методи дослідження: суб’єктно-цільовий метод, емпіричні методи (анкетування, тестування, педагогічне спостереження, порівняння, педагогічний експеримент) та методи математичної статистики.