Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/19217
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorСемак, Уляна Йосипівна-
dc.date.accessioned2024-03-29T10:16:30Z-
dc.date.available2024-03-29T10:16:30Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationСемак У. Вплив факторів техногенного трансформованого середовища на рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок деревних рослин. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. 2020. № 48. С. 28-33.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/19217-
dc.description.abstractОдин із найбільш інформативних методів інтегральної оцінки якості довкілля – показник флуктуючої асиметрії, що є мірою стабільності розвитку живих організмів та відображає реалізацію їх онтогенетичних програм у конкретних умовах. Цей показник є надійним біоіндикаційним маркером життєвого стану рослинних організмів, оскільки неспецифічно зростає при стресі. У статті відображено результати дослідження флуктуючої асиметрії листкових пластинок в умовах впливу техногенних чинників золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС, що є територією підвищених екологічних ризиків. Проаналізовано рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок трьох найбільш поширених видів дерев – Populus tremula L., Salix caprea L., Betula pendula Roth. Визначено інтегральний показник стабільності розвитку, що відображає екологічний стан території дослідження. Показник флуктуючої асиметрії листкових пластинок досліджуваних видів становив від 0,0610 до 0,0775. Найвищі рівні асиметрії зафіксовано у P. tremula, найнижчі – у B. pendula. Серед аналізованих фоліарних показників найбільш нестійкими ознаками є значення кутів між першою та центральною жилкою, кут між центральною та другою від основи листкової пластинки жилкою, а також відстань між першою та другою жилками. На основі інтегрального показника флуктуючої асиметрії екологічний стан території золошлаковідвалів оцінено як критичний. Проведено апробацію трьох найбільш розповсюджених деревних видів на території золошлаковідвалів у якості тестоб'єктів для біоіндикаційних досліджень із застосуванням показника флуктуючої асиметрії. Результати аналізу дозволяють розташувати досліджувані види у наступний ряд чутливості до техногенного навантаження за цим показником: B. pendula → S. caprea → P. tremula. Усі аналізовані види можуть використовуватися у біоіндикаційних дослідженнях як чутливі сенсори до техногенного навантаження.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectбіоіндикаціяuk_UA
dc.subjectтехногенне навантаженняuk_UA
dc.subjectфоліарні параметриuk_UA
dc.subjectінтегральний показник асиметріїuk_UA
dc.titleВплив факторів техногенного трансформованого середовища на рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок деревних рослинuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті та тези (ФПН)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
218813-Текст статті-494989-1-10-20201212.pdf274.18 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.