Морфологічна дендроіндикація рівня техногенної трансформації екотопів золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС

Abstract

Запропоновано алгоритм оцінки рівня техногенної трансформації екотопів Бурштинської ТЕС за морфологічними реакціями Populus tremula L., Salix caprea L., Betula pendula Roth. У ході дослідження здійснено аналіз морфометричних показників листкових пластинок видів-індикаторів. Охарактеризвано зміну форми листкових пластинок на території золошлаковідвалів Бурштинької ТЕС. Для морфологічного аналізу використано коефіцієнт форми та коефіцієнт видовженості, що відображають ступінь модифікації листків. Показано, що морфометричні коефіцієнти листкових пластинок в умовах високих рівнів антропопрпесії визначаються видовою специфічністю. Так коефіцієнт видовженості відобразив високі рівні техногенного навантаження на золошолаковідвалах тільки у одного модельного виду – P. tremula. Коефіцієнт форми виявився чутливим показником техногенного навантаження у Р. tremula та В. рendula, проте залишається стабільним в умовах стресу у S. caprea. Досліджено зміну площі та рівня некротизації листків в умовах впливу факторів техногенно трансформованого середовища. В усіх трьох моніторингових видів спостерігається зменшення площі листків у стресових умовах – найбільше скорочення площі зафіксовано у S. сaprea, найменше – у B. pendula. Досліджено рівень некротизації листкових пластинок, що на золошлаковідвалах коливається в межах від 18.65 % до 11.17 %. Найчастіше тут трапляється некроз типу «риб’ячий скелет». Найвищий рівень ушкодженості некрозами спостерігався у P. tremula, найнижчий – у S. сaprea. Встановлено диференційну стійкість видів-індикаторів за ушкодженістю асиміляційного апарату: Salix caprea L. < Betula pendula Roth.< Populus tremula L. (у спаданні зростання стійкості). Така ж тенденція щодо некротичнних уражень. Морфологічні коефіцієнти, показники площі асиміляційного апарату та рівень його ушкодження доцільно використовувати у фітоіндикаційних дослідженнях.