Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/19216
Title: | Морфологічна дендроіндикація рівня техногенної трансформації екотопів золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС |
Authors: | Семак, Уляна Йосипівна Миленька, Мирослава Миронівна |
Keywords: | дендроіндикація техногенний екотоп листкова пластинка коефіцієнт видовженості коефіцієнт форми некротизація площа асиміляційної поверхні |
Issue Date: | 2022 |
Citation: | Семак У.Й., Миленька М.М. Морфологічна дендроіндикація рівня техногенної трансформації екотопів золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС. Екологічні науки. 2022. №44. С. 163-167. |
Abstract: | Запропоновано алгоритм оцінки рівня техногенної трансформації екотопів Бурштинської ТЕС за морфологічними реакціями Populus tremula L., Salix caprea L., Betula pendula Roth. У ході дослідження здійснено аналіз морфометричних показників листкових пластинок видів-індикаторів. Охарактеризвано зміну форми листкових пластинок на території золошлаковідвалів Бурштинької ТЕС. Для морфологічного аналізу використано коефіцієнт форми та коефіцієнт видовженості, що відображають ступінь модифікації листків. Показано, що морфометричні коефіцієнти листкових пластинок в умовах високих рівнів антропопрпесії визначаються видовою специфічністю. Так коефіцієнт видовженості відобразив високі рівні техногенного навантаження на золошолаковідвалах тільки у одного модельного виду – P. tremula. Коефіцієнт форми виявився чутливим показником техногенного навантаження у Р. tremula та В. рendula, проте залишається стабільним в умовах стресу у S. caprea. Досліджено зміну площі та рівня некротизації листків в умовах впливу факторів техногенно трансформованого середовища. В усіх трьох моніторингових видів спостерігається зменшення площі листків у стресових умовах – найбільше скорочення площі зафіксовано у S. сaprea, найменше – у B. pendula. Досліджено рівень некротизації листкових пластинок, що на золошлаковідвалах коливається в межах від 18.65 % до 11.17 %. Найчастіше тут трапляється некроз типу «риб’ячий скелет». Найвищий рівень ушкодженості некрозами спостерігався у P. tremula, найнижчий – у S. сaprea. Встановлено диференційну стійкість видів-індикаторів за ушкодженістю асиміляційного апарату: Salix caprea L. < Betula pendula Roth.< Populus tremula L. (у спаданні зростання стійкості). Така ж тенденція щодо некротичнних уражень. Морфологічні коефіцієнти, показники площі асиміляційного апарату та рівень його ушкодження доцільно використовувати у фітоіндикаційних дослідженнях. |
URI: | http://hdl.handle.net/123456789/19216 |
Appears in Collections: | Статті та тези (ФПН) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.