Деякі напрямки реалізації позитивного зарубіжного досвіду здоров’язбережувального виховання дітей та юнацтва в сучасних умовах реформування вітчизняної системи освіти

Abstract

У статті актуалізовано потребу вивчення позитивного досвіду закордоння щодо реалізації здоров’язбережувального виховання здобувачів освіти у закладах освіти за умов сьогодення. Констатовано, що Нова українська школа повторює шлях, який свого часу пройшла зокрема польська освіта, коли напрацьовувала різні варіанти програм здоров’язбережувального виховання. Репрезентовано окремі аспекти теоретичної і практичної спадщини польських науковців, освітян і громадсько-просвітницьких діячів, використання яких уможливлює нове бачення реалізації виховання для здоров’я учнів в закладах загальної середньої освіти в Україні. Схарактеризовано психолого-педагогічний і професійно-підготовчий рівні відповідних рекомендацій. Зокрема, увиразнено етапи здоров’язбережувальної едукації, а саме: етап гетероедукації; проміжний етап; етап автоедукації (самовиховання); етап перевернутої гетероедукації (інверсії). Тезово представлено деякі аспекти виховної і дидактичної площини підготовки майбутніх учителів до формування у них здоров’ябережувальних знань, умінь і навичок. Зроблено висновок про те, що представлені у статті погляди і пропозиції стосуються бажаних оптимальних рішень, потрібні різні часові межі для доцільного упровадження у практику запропонованих рекомендацій.